Всесоюзний референдум про збереження СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Всесоюзний референдум про збереження СРСР
Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності?
Дата 17 березня 1991

Результати за місцевми дільницями Soviet Union referendum, 1991 results.svg

   Так
   Нi
Бюлетень для голосування на Всесоюзному референдумі 17 березня 1991 року

Всесоюзний референдум про збереження СРСР — єдиний в історії СРСР референдум, що відбувся 17 березня 1991 року. На референдум було винесене питання «Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності»

Проведення референдуму було підтримане у Російській РФСР, Українській РСР, Білоруській РСР, Казахській РСР, Азербайджанській РСР, Узбецькій РСР, Таджицькій РСР, Киргизькій РСР та Туркменській РСР. Водночас, у Литовській РСР, Латвійській РСР, Естонській РСР, Грузинській РСР, Молдавській РСР та Вірменській РСР референдум не був проведений.

Результати[ред.ред. код]

З 185,6 мільйонів громадян СРСР з правом голосу у референдумі взяли участь 148,5 мільйонів осіб (80,0 % виборців). 145,82 млн (98,14 %) бюлетенів були визнані дійсними, 2,76 млн (1,86 %) — недійсними. На питання референдуму «Так» відповіли 113,5 млн осіб (77,85 %), «Ні» — 32,3 мільйони (22,15 %).[1]

Результати
Голосів Разом
Yes check.svg Так 113 512 812 &&&&&&&&&&&&&077.85000077,85%
X mark.svg Ні 32 303 977 &&&&&&&&&&&&&022.15000022,15%
Дійсні 145 816 789 &&&&&&&&&&&&&098.14000098,14%
Недійсні 2 757 817 &&&&&&&&&&&&&&01.8600001,86%
Разом 148 574 606 100.00%
Явка &&&&&&&&&&&&&080.&3000080,03%
Електорат 185 647 355
Результати референдуму 17 березня 1991 р. у союзних республіках[2]
явка «Так» «Ні» недійсних бюлетенів
Російська РФСР 75,4 % 56 860 783 71,3 % 21 030 753 26,4 % 1809633 2,3 %
Українська РСР 83,5 % 22 110 899 70,2 % 8 820 089 28,0 % 583256 1,8 %
Білоруська РСР 83,3 % 5 069 313 82,7 % 986 079 16,1 % 71 591 1,2 %
Узбецька РСР 95,4 % 9 196 848 93,7 % 511 373 5,2 % 108 112 1,1 %
Казахська РСР 88,2 % 8 295 519 94,1 % 436 560 5,0 % 84 464 0,9 %
Азербайджанська РСР 75,1 % 2 709 246 93,3 % 169 225 5,8 % 25 326 0,9 %
Киргизька РСР 92,9 % 2 057 971 96,4 % 86 245 4,0 % 30 377 1,4 %
Таджицька РСР 94,4 % 2 315 755 96,2 % 75 300 3,1 % 16 497 0,7 %
Туркменська РСР 97,7 % 1 766 584 97,9 % 31 203 1,7 % 6 351 0,4 %

Одночасно з цим референдумом в Росії відбувся всеросійський референдум про введення поста президента РРФСР, а в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, що б Україна була у складі Союза Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України».

Файл:Ні новому союзному договору. (1990).РУХ,.jpg
Ні новому союзному договору. (1990).РУХ,

Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних.

За змістом питання не тільки не співпадало з питанням союзного референдума, а й навіть заперечувало його.

Зал засідань Верховної Ради УРСР під час ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

З тексту українського питання «випало» критично важливе для КПРС слово «соціалізм».

По-друге, в питанні звучала зовсім інша союзна держава — не Союз Радянських Соціалістичних, а Союз Суверенних Республік.

По-третє, Декларація про суверенітет України визначалась як акт, що мав перевагу перед законодавством нової союзної держави.

Постанова Верховної Ради УРСР про день проголошення Незалежності України

Таким чином, наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, референдумом і опитуванням в Україні були легітимізовані мінімум дві (а з бажанням М.Горбачова — то три) зовсім різні форми союзної держави і зроблений крок до незалежності — зобов'язання республіканській владі розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України. 16 ЛИПНЯ оголошене — ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ і тому ВПЕРШЕ день незалежності святкувався в палаці Україна 16 липня 1991 року, а 24 серпня (в 1991 р) комуністичною більшістю Верховної Ради УРСР повторно проголошено незалежність на підставі Акту проголошення незалежності України — документу, ухваленого позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави — України. Робота рухівських депутатів в областях і Верховній Раді, масові заходи Руху, активна позиція Руху під час референдумів та інших політичних акцій мали вирішальний вплив на становлення незалежної української держави і забезпечили перемогу незалежницької ідеї на референдумі 1 грудня 1991 року.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Выборы в Советском Союзе в 1989—1991 г.г.
  2. Об итогах референдума СССР, состоявшегося 17 марта 1991 года (Из сообщения Центральной комиссии референдума СССР) // Известия. — 1991. — 27 марта.