Пастушенко Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pastushenko Sergiy
Пастушенко Сергій Іванович
Народився 23 серпня 1959(1959-08-23) (58 років)
Миколаїв, Миколаївська область
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Alma mater Одеський інженерно-будівельний інститут
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання професор
Заклад ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут»
Посада завідувач кафедри
Нагороди
Медаль "За трудову відзнаку"

Трудова відзнака «Знак Пошани»
Заслужений працівник освіти України
Звання професор
Академік Академія наук вищої школи України Міжнародної академії аграрної освіти Іноземний член Комісії моторизації і енергетики рільництва Відділу Польської академії наук в Любліні

Пастушенко Сергій Іванович — доктор технічних наук (2004), професор (2005), заслужений працівник освіти України (2001), завідувач кафедри Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» (з 2016).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 серпня 1959 року, у м. Миколаєві Миколаївської області в родині службовців. У 1976 році після закінчення Миколаївської середньої школи № 7, поступив у Миколаївську філію Одеського інженерно-будівельного інституту (сьогодні Одеська державна академія будівництва та архітектури), яку закінчив у 1981 році за спеціальністю сільськогосподарське будівництво, має диплом з відзнакою. У 1979—1981 роках був бійцем, командиром зонального штабу студентських будівельних загонів.

Трудову діяльність почав завідувачем лабораторією Миколаївської філії Одеського інженерно-будівельного інституту. У 1981—1983 роках служба у Збройних силах СРСР. З 1983 по 1984 рік — заступник директора Миколаївської філії Одеського інженерно-будівельного інституту.

У Миколаївській філії Одеського сільськогосподарського інституту (згодом Миколаївському сільськогосподарському інституті, Миколаївській державній аграрній академії, Миколаївському державному аграрному університеті) працював 27 років, з часу її заснування — заступником директора (1984—1987), заступником декана факультету, старшим викладачем (1987—1990), деканом факультету (1990—2007). Колектив факультету було визнано провідним у 2003—2007 роках, на підставі рейтингу Міністерства аграрної політики України (посідав II-е місце серед аграрних вищих навчальних закладів держави). У 2001—2007 р. отримано ліцензії і проведена акредитація за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями для спеціальностей — «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт» і «Енергетика сільськогосподарського виробництва». У 2000—2007 р. — завідувач кафедри теоретичної та прикладної механіки, яка Департаментом вищої аграрної освіти Міністерства аграрної політики України за результатами роботи колективу була визнана базовою.

17 жовтня 1989 року в Одеському інженерно-будівельному інституті захистив кандидатську дисертацію на тему: «Перераспределение усилий в стальных и бистальных изгибаемых конструкциях при ограниченных пластических деформациях». У 1992 році йому було присвоєно вчене звання доцента кафедри теоретичної механіки.

З 1998 року працює у науковому напрямі — підвищення енергетичної ефективності техніки і технологій, заснованому на розроблених оригінальних методах аналізу, синтезу й оптимізації енергоперетворювальних систем сільськогосподарських технічних об'єктів. 21 вересня 2004 року в Національному аграрному університеті захистив докторську дисертацію на тему: «Розвиток наукових основ розробки сільськогосподарської техніки підвищеної енергоефективності». зі спеціальності 05.05.11 — машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва, а 21 квітня 2005 року було присвоєно вчене звання професора кафедри теоретичної та прикладної механіки.

Проректор, завідувач кафедри Національного аграрного університету у 2007—2008 р., де було отримано ліцензію Міністерства освіти і науки України на підготовку фахівців напряму «Будівництво», ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на виконання спеціальних видів проектно-конструкторських і будівельних робіт у структурних підрозділах університету. Розроблена і започаткована реалізація Концепції розвитку будівництва і реконструкції університету.

У 2008—2011 р. — проректор Херсонського державного аграрного університету, завідувач кафедри. Було сформовано базу інноваційних проектів і програм науковців університету, започатковано створення навчально-науково-інноваційних підрозділів. Студентська наукова робота систематизована, щодо участі у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах наукових робіт.

Директор навчально-наукового інституту Чорноморського державного університету імені Петра Могили у 2011—2016 р. Була отримана ліцензія Міністерства освіти і науки України на підготовку фахівців напряму «Будівництво» і започаткована їх професійна підготовка. З вересня 2016 року завідувач кафедри Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут».

Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1981), присвоєне почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2001), нагороджений відзнакою «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики України (2004).

Громадська робота[ред. | ред. код]

  • академік Академії наук вищої школи України (з 2005);
  • академік Міжнародної академії аграрної освіти (з 2010);
  • іноземний член Комісії моторизації і енергетики рільництва Відділу Польської академії наук в Любліні (з 2005);
  • член експертної ради ВАК України з галузевого машинобудування (2010—2011);
  • заступник голови, член науково-методичних комісій з вищої освіти науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (1992—2016);
  • член спеціалізованої ради Д 26.004.06 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (з 2005);
  • член спеціалізованої ради Д 18.819.01 у Таврійському державному агротехнологічному університеті (з 2011);
  • член редакційних колегій наукових фахових збірників України Вісник аграрної науки Причорномор'я і Польщі TЕКА та MOTROL.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Має опублікованими понад 320 наукових і науково-методичних праць, з них, монографія, 14 підручників і навчальних посібників, 17 авторських свідоцтв і патентів. Найвідоміші науково-методичні праці:

  1. Пастушенко С. І., Гольдшмідт О. В., Ярошенко В. Ф. Курсове проектування деталей машин: навч. посібник / Київ: Аграрна освіта, 2003. 291 с.;
  2. Пастушенко С. І., Ярошенко В. Ф., Гольдшмідт О. В. Лабораторний практикум з деталей машин: навч. посібник / Київ: Аграрна освіта, 2005. 240 с.;
  3. Пастушенко С. І., Руденко О. Г., Іщенко В. В. Практикум з теоретичної механіки. Частина 1. Статика. Кінематика: навч. посібник / за ред. проф. С. І. Пастушенко. Вінниця: Нова Книга, 2006. 384 с.;
  4. Пастушенко С. І., Руденко О. Г., Іщенко В. В., Масюткін Є. П. Практикум з теоретичної механіки. Частина 2. Динаміка: навч. посібник / за ред. проф. С. І. Пастушенко. Вінниця: Нова Книга, 2007. 544 с.;
  5. ГСВОУ-04. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра. Освітньо-професійна программа підготовки бакалавра напряму підготовки 0919 «Механізація та електрифікація сільського господарства» кваліфікації 3119 «Технік (за професійним спрямуванням». Вид. офіц. Київ. 2005. 161 с.

Найвідоміші наукові публікації автора:

  1. Пастушенко С. И., Яхно О. М. Повышение эффективности использования энергии в гидравлических механизмах сельскохозяйственных машин. Промислова гідравліка і пневматика. 2004. № 1(3). С.92-98;
  2. Pastushenko S. I. Matematicke modelovani hydrodynamiky proudeni pro krivocare potrubi zemedelske pneumaticke dopravy. «Zemedelska technika a biomasa». 2005. № 4. P. 127—134;
  3. Sergiy Pastushenko Mykola Оgiyenko, Kazimierz Dreszer. Mathematical research on vertical hydrodynamics of hydro-pneumatic separator. TEKA Commission of Motorization and Power Industry in Agriculture. 2010. Vol. X. P. 315—326;
  4. Пастушенко С. И. Оптимальное проектирование структурных схем гидропривода сельскохозяйственной техники методами теории графов. Праці Таврійської державної агротехнічної академії. 2010. Вип. № 10. Том № 7. С.262–274;
  5. Пастушенко С. И. К вопросу исследования эффективности функционирования энергопреобразующих систем сельскохозяйственных машин. Научно-технический прогресс в сельскохозяйственном производстве: Международная научно-техническая конференция, г. Минск, 20 октября 2012 года: материалы доклада, 2012. Том № 3. С.12–18;
  6. Сергей Пастушенко Формирование систем технологических трубопроводов гидроприводов технических объектов. MOTROL. Commission of Motorization and Energetic in Agriculture. 2015. Vol. 17. № 2. P. 29–34;
  7. Сергей Пастушенко, Андрей Пастушенко, Исследование вихревых двухфазных потоков пневмотранспортных установок. MOTROL. Commission of Motorization and Energetic in Agriculture. 2016. Vol. 18. № 2. P. 57–61;

Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації:

  1. Гольдшмідт О. А. Розробка і обґрунтування технологічних параметрів сепаратора насіння баштанних культур: дис. … канд. техн. наук : 05.20.01 — механізація сільськогосподарського виробництва / Кримський державний аграрний університет. Сімферополь, 2000. 205 с.
  2. Кузенко Л. М. Оптимальні поперечні перерізи стиснуто-зігнутих і розтягнуто-зігнутих сталевих стержнів за умови міцності в області обмежених пластичних деформацій. : дис. … канд. техн. наук : 05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди / Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2002. 178 с.
  3. Думенко К. М. Обґрунтування технологічного процесу та параметрів робочих органів машини для виділення насіння солодкого та гострого перцю: дис. канд. техн. наук : 05.05.11 — машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва / Національний аграрний університет. Київ, 2007. 199 с.
  4. Огієнко М. М. Обґрунтування технологічного процесу і параметрів комплексу машин для доробки насіннєвої маси овочебаштанних культур: дис. … канд. техн. наук : 05.05.11 — машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва / Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2012. 222 с.

Посилання[ред. | ред. код]