Патрис де Ла Тур дю Пен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Патрис де Ла Тур дю Пен
Ім'я при народженні фр. Patrice Arthur Élie Humbert de La Tour du Pin Chambly de La Charce[1]
Народився 16 березня 1911(1911-03-16)[2][3][…]
VIII округ Парижа, Париж[5]
Помер 28 жовтня 1975(1975-10-28)[6][5] (64 роки)
VI округ Парижа, Париж[5]
Країна  Франція
Діяльність поет
Сфера роботи поезія[7]
Alma mater Інститут політичних досліджень, ліцей Жансон-де-Саї, Institution Notre-Dame de Sainte-Croixd і École Libre des Sciences Politiques[d]
Magnum opus Q3414878?
Конфесія католицька церква
Нагороди

Патрис де Ла Тур дю Пен (фр. Patrice de La Tour du Pin; 16 березня 1911, Париж — 28 жовтня 1975, Париж) — французький поет.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в аристократичній родині. Батько загинув у битві на Марні під час Першої світової війни. Виховувався в католицькому дусі. Навчався в ліцеї Жансон-де-Саї, а потім у Вільній школі політичних наук. Відомість поета прийшла до Патриса де Ла Тур дю Пен зі збіркою «Пошук радості» (фр. La Quête de joie), опублікованої за власний кошт 1933 року. Під час Другої світової війни зазнав поранення й три роки перебував у німецькому полоні. У полоні продовжував писати вірші. Повернувшись з полону, одружився з Анною де Берні Кальв'єр. Після війни жив спокійним життям в провінційному Ле-Біньон з дружиною Анною та чотирма доньками. Працював над великою поетичною збіркою «Сума поезії», що посмертно була опублікована в трьох томах.

Творчість[ред. | ред. код]

Поезія Патриса де Ла Тур дю Пен зазнала сильного впливу релігії, вона має в собі багато містичних елементів. Тексти витримані в класичних формах та розмірах. Головні теми: пошук кохання, намагання проникнути в таємниці природи, історії та метафізики. Головна збірка «Сума поезії» є химерним конгломератом його духовних та емоційних переживань.

Твори[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Colloque Patrice de La Tour du Pin, tenu à la Sorbonne le 21 et 22 novembre 1981, sous la direction d'Yves-Alain Favre, A.-G. Nizet, 1983
  • Patrice de La Tour Du Pin: La quête de joie au cœur d'Une somme de poésie, actes du colloque au Collège de France, 25-26 septembre 2003, réunis par Isabelle Renaud-Chamska, éd. Droz, Genève, 2005
  • Approches de l'incommunicable, par Albert Béguin, Esprit numéro 128, 1946 (P.)
  • Patrice de La Tour du Pin, quêteur du Dieu de joie, par Jacques Gauthier, éd. Médiaspaul & éd. Paulines, 1987
  • La Théopoésie de Patrice de La Tour du Pin, par Jacques Gauthier, éd. Bellarmin, Montréal / éd. du Cerf, Paris, 1989
  • Paradigme biblique et expérience poétique: l'exemple de Patrice de La Tour du Pin, ^par Marie-Josette Le Han, Presses Universitaires de Franche-Comté, Besançon, 2006
  • L'univers singulier de Patrice de La Tour du Pin, par Daniel Leuwers, La Nouvelle Revue Française, 355, juillet-août 1982 (P.)
  • Les Anges sauvages: la quête de joie de Patrice de La Tour du Pin, par Luca Pietromarchi, éd. Champion, Paris, 2001 (P. ; textes et études, vol. 37)
  • Eloge de «La Quête de Joie» — Babelio, 26/8/12 — Joellesence.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]