Колеж де Франс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колеж де Франс
фр. Collège de France (1870)

Collège de France.JPG

48°50′57″ пн. ш. 2°20′44″ сх. д. / 48.84917000002777598° пн. ш. 2.345560000028° сх. д. / 48.84917000002777598; 2.345560000028Координати: 48°50′57″ пн. ш. 2°20′44″ сх. д. / 48.84917000002777598° пн. ш. 2.345560000028° сх. д. / 48.84917000002777598; 2.345560000028
Країна Flag of France.svg Франція[1][2]
Розташування Sorbonne[d][2]
Сайт сторінка
Адреса Rue Saint-Jacques, Paris[d] і place Marcelin-Berthelot[d]

Колеж де Франс. Карта розташування: Франція
Колеж де Франс
Колеж де Франс
Колеж де Франс (Франція)
CMNS: Collège de France на Вікісховищі
Головний вхід Колеж де Франс, вулиця Рю дез Еколь
Фронтон Колеж де Франс
Внутрішній дворик Колеж де Франс, що виходить на вулицю Сен-Жак

Колеж де Франс (фр. Collège de France) — один з найпрестижніших вищих навчальних закладів Франції. Розташований на площі Марселен-Бертело (фр. place Marcelin-Berthelot) в Латинському кварталі (5-й округ Парижа).

Тут пропонуються недипломні курси підвищеного рівня з природничих, гуманітарних та мистецьких дисциплін. Навчання безкоштовне й відкрите для всіх без попереднього запису. Посада професора Колеж де Франс вважається вершиною наукової кар'єри у Франції.

Історія[ред. | ред. код]

Засновано в 1530, коли французький король Франциск I підтримав пропозицію свого бібліотекаря, видатного гуманіста Ґійома Бюде, й запровадив посади «королівських лекторів» (фр. lecteurs royaux). Вони мали бути фінансово незалежними, провадити дослідження й викладати у фахах, до яких ставилася вороже «Сорбонна», де домінував дух ортодоксальної теології. Цими дисциплінами спершу були давньоєврейська мова, давньогрецька мова, а також класична латина. Незабаром до них приєдналися французьке право, математика й медицина.

Назва нового закладу була «Королівський колегіум» (фр. Collège Royal) або також «Колегіум трьох мов» (фр. Collège des trois langues, лат. Collegium Trilingue). Після Французької революції його називали «Національний колегіум» (фр. Collège national), згодом «Імператорський колегіум» (фр. Collège Impérial) й, нарешті, з 1870 — Колеж де Франс.

Девіз[ред. | ред. код]

Docet omnia — так звучить його латинський девіз з часів заснування, що означає українською: «навчає всього».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Українці[ред. | ред. код]

Викладачі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. base Mériméeministère de la Culture.
  2. а б ArchINFORM
  3. Хома Л. Величко Григорій Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 242. — ISBN 966-528-197-6.

Література[ред. | ред. код]

  • Abel Lefranc, «Histoire du Collège de France» (Париж, 1893);
  • Bouchon-Brandely, «Le Collège de France» (Париж, 1873);
  • Bédillot, «Les professeurs de mathématiques et de physique au C. de France» (1869);
  • L'abbé Gouget, «Mémoire historique et littéraire sur le Collège royal de France» (Париж, 1753);
  • Guillaume Duval, «Le Collège royal de France» (Париж, 1644).

Посилання[ред. | ред. код]