Перейти до вмісту

Пахра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пахра
55°32′16″ пн. ш. 37°59′27″ сх. д. / 55.5377° пн. ш. 37.9907° сх. д. / 55.5377; 37.9907
Витік
• координати55°27′33″ пн. ш. 36°48′19″ сх. д. / 55.45925° пн. ш. 36.805277777778° сх. д. / 55.45925; 36.805277777778
ГирлоМосква
• координати55°32′16″ пн. ш. 37°59′28″ сх. д. / 55.537777777778° пн. ш. 37.991111111111° сх. д. / 55.537777777778; 37.991111111111
Басейнбасейн Волгиd
Країни: Росія
РегіонМосковська область
Довжина135 км
Площа басейну:2580 км²
Притоки:Bittsad, Gvozdyankad, Десна (притока Пахри), Zhdankad, Konopelkad, Lopenkad, Моча, Рожайка, Sokhnad, Zhiletovkad, Ladyrkad і Rassudovkad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пахра́ (рос. Пахра) — середня річка Москви і Московської області, права притока Москви-ріки. Основні притоки — річки Рожайка, Моча і Десна.

Назва

[ред. | ред. код]

Етимологія гідроніма остаточно не з'ясована. У волго-окському межиріччі трапляються назви з аналогічним формантом -хра (Сухра, Махра, Вахра), тому найімовірніше в мові дослов'янського населення цих земель він означав «річка»[1]. За іншою версією, Пахра походить від фіно-угорського кореня яхр, ягр-, -ахр, що означає «озеро»[2][3]. Існує також спроба (гіпотеза О. М. Трубачова й Є. С. Отіна) пояснити назву як питомо слов'янську, відновляючи первісну форму як Пьх-ъра (пор. Пехорка) і виводячи її з кореня пьх- («пхати, штовхати»)[4][5][1].

Довжина річки становить 135 км[6] (за іншими даними — 129 км[7]), площа водозбірного басейну — 2580 км²[6]. Витік Пахри розташований у 3,8 км на північний захід від станції Бекасово I Київського напрямку і Великого кільця Московської залізниці, в болотах Наро-Фомінського району[8]. Річка впадає в Москву поруч селища М'ячково Раменського району. Ширина заплави — 100—200 метрів, русла в середній течії 15-20 метрів, в пониззі — 30-40 метрів[9].

Русло річки звивисте. За характером водного режиму Пахра належить до волзького типу, основним джерелом живлення є снігові води. Влітку і восени річку живлять дощові і підземні води, взимку — джерела[10]. Повінь починається з кінця березня, закінчується на початку травня. Підйом води в річці досягає 6 метрів. Пахра замерзає в листопаді — грудні, відтає в кінці березня — квітня[11]. Середньорічна витрата води в 36 км від гирла — 9,95 м³/ с, що відповідає обсягу стоку 0,314 км³/рік[8].

За хімічним складом вода Пахри має гідрокарбонатно-кальцієвий склад і належить до Валдайського підтипу річок[12].

На річці Пахрі розташовані місто Подольськ, селища Шишкін Ліс, Красна Пахра, Дубровиці, села Долгіно, Ігнатово, Лукіно, Сьяново, Чурилково, Количово, Шестово, Новленське, Кисєлиха, Камкіно, Ям[13][14].

Притоки

[ред. | ред. код]

(відстань від гирла)[6]

Фотогалерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 204. (рос.)
  2. Вагнер Б. Б. Карта рассказывает: Природа и история, имена и судьбы в географических названиях Подмосковья. Топонимический-краеведческий словарь. — М. : Книга по Требованию, 2014. — С. 437. — ISBN 9785519026338.
  3. Почему река Пахра называется Пахрой?. Администрация поселения Михайлово-Ярцевское. 25 липня 2016. Процитовано 25 жовтня 2017.
  4. Трубачёв О. Н. Труды по этимологии: Слово. История. Культура. — М. : Языки славянской культуры, 2005. — Т. 2. — С. 260.
  5. Отин Е. С. Избранные труды по языкознанию. — Донецк : Донеччина, 1999. — Т. 2. — С. 194.
  6. а б в Пахра / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  7. Вагнер Б. Б. Реки и озёра Подмосковья. — М. : Вече, 2007. — С. 281. — ISBN 978-5-9533-1885-3.
  8. а б Михайлова Н. М. Пахра. — статья из научно-популярной энциклопедии «Вода России». Дата обращения 30 октября 2017.
  9. Пахра. Московская Застава. 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2002. Процитовано 25 жовтня 2017.
  10. Вагнер, Клевкова, 2003, с. 9.
  11. Пахра. Большая Советская Энциклопедия. Процитовано 25 жовтня 2017.
  12. Вагнер, Клевкова, 2003, с. 11.
  13. Река Пахра. Путеводитель по Москве и Московской области. 27 жовтня 2010. Процитовано 27 жовтня 2017.
  14. Чистые реки, зеленые берега: как Подольск борется с загрязнением водоемов. РИАМО в Подольске. 16 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Вагнер Б. Б. Клевкова И. В. Реки Московского региона. Учебно-справочное пособие по курсу «География и экология Московского региона». — М. : МГПУ, 2003. — 244 с. (рос.)