Пашко Атена-Святомира Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атена-Святомира Василівна Пашко
Пашко Атена-Святомира Василівна.jpg
Атена Пашко під час відвідин політв'язня Степана Кожум'яки. Новомиргород, травень 1989 р.
Народилася 10 жовтня 1931(1931-10-10)
с. Бистриця, Дрогобицький повіт, Львівське воєводство, Польська республіка
Померла 20 березня 2012(2012-03-20) (80 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Діяльність громадська активістка
Відома завдяки дружина В'ячеслава Чорновола
Alma mater Львівський лісотехнічний інститут
Знання мов польська
Батько Пашко Василь Іванович
Мати Пашко Катерина Василівна
У шлюбі з Чорновіл В'ячеслав Максимович
Нагороди
Орден Свободи — 2009
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Ате́на-Святоми́ра Васи́лівна Пашко́ (10 жовтня 1931, с. Бистриця, Дрогобицький повіт, Львівське воєводство — 20 березня 2012, Київ[1]) — українська поетеса, громадська діячка, дружина В'ячеслава Чорновола.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Львівський лісотехнічний інститут.[2]

Із середини 1960-х років за свої виступи на оборону репресованих діячів української культури зазнавала утисків, було заборонено друк її творів. Оголошено догану за місцем праці, вчинено обшуки в помешканні. 1970 року підписала звернення до Верховного Суду УРСР із вимогою скасувати вирок Вероніці Морозовій, за що її звільнено з роботи. Постійно перебувала під наглядом КДБ.

У грудні 1991 року у Києві відбувся установчий з'їзд Союзу українок, головою Союзу обрано Атену Пашко. Почесна голова Союзу українок.

Після трагічної загибелі Вячеслава Чорновола 25 березня 1999 року в автокатастрофі, слідство за якою досі не завершилося, Атена Пашко продовжила його політичну місію, її навіть називали берегинею Народного Руху.

Могила Атени Пашко

Померла 20 березня 2012 року у віці 80 років у Києві. Була похована 23 березня в одній могилі з В'ячеславом Чорноволом на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка № 1).

Творчість[ред. | ред. код]

Атена Пашко авторка поетичних збірок:

  • На перехрестях. Том 1. — Нью-Йорк : Сучасність!, 1989. — 168 с. — (Бібліотека «Прологу» і «Сучасности», ч. 182)
  • На вістрі свічки. — Балтимор-Львів-Торонто : Смолоскип, 1991. — 76 с.
  • Лезо моєї стежки. — Київ, 2007.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги III ст. (18 серпня 1997) — за визначний особистий внесок у духовне відродження України, вирішення проблем сім'ї, жінок і дітей, професійну і громадську діяльність на благо українського народу[3]
  • Орден Свободи (18 листопада 2009) — за визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність[4].

Вшанування[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Відвідини Атеною Пашко та В'ячеславом Чорноволом політв'язня Степана Кожум'яки. Новомиргород, травень 1989 р.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]