Паївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Паївка
Герб Прапор
Церква Святих Володимира й Ольги
Церква Святих Володимира й Ольги
Церква Святих Володимира й Ольги
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Гримайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060110200080431
Основні дані
Засноване 1460
Населення 497
Територія 0.954 км²
Густота населення 520.96 осіб/км²
Поштовий індекс 48230
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°19′14″ пн. ш. 26°06′51″ сх. д. / 49.32056° пн. ш. 26.11417° сх. д. / 49.32056; 26.11417Координати: 49°19′14″ пн. ш. 26°06′51″ сх. д. / 49.32056° пн. ш. 26.11417° сх. д. / 49.32056; 26.11417
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Гримайлів
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8
Карта
Паївка. Карта розташування: Україна
Паївка
Паївка
Паївка. Карта розташування: Тернопільська область
Паївка
Паївка
Мапа
Мапа

CMNS: Паївка у Вікісховищі

Паї́вка — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на північному сході району.

Клімат[ред. | ред. код]

Паївка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1460.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства.

Початкова (або мовою того часу – тривіальна) школа була організована спільним рішенням із ґміною сусіднього села Зелене у січні 1852 року(“Gazeta Lwowska”, 31.01.1852, nr 25).

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2020 підпорядковане Зеленівській сільраді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 475 осіб (2007).

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,8%
російська 0,2%

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 23 жовтня 2020 року, рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори – В.М.Напиткін, К.М.Богатов, С.C.Господарик.

Герб[ред. | ред. код]

Щит розділений вилоподібно. У першій лазуровій частині золоте сонце з людським обличчям. У другій зеленій частині золота діжка, до якої згори летять три золоті бджоли з срібними крилами, дві і одна. У третій пурпуровій частині на золотій підкові висить срібне відро. Унизу картуша напис "ПАЇВКА" і рік першої згадки "1460".

Сонце – символ Поділля; діжка і бджоли – символ Медоборів, підкова і відро на пурпуровому полі – знак водопою козацьких коней.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене вертикально на дві рівновеликі смуги – зелену древкову і пурпурову вільну; від верхніх кутів до центру виходить синій трикутник. На трикутнику жовте сонце з людським обличчям; на древковій смузі жовта діжка, до якої згори летять три жовті бджоли з білими крилами, дві і одна; на вільній смузі на жовтій підкові висить біле відро.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святих Володимира й Ольги (1996, мурована).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям полеглим у німецько-радянській війні (1966).

Насипана символічна могила УСС (1990).

Пам'ятний знак на честь скасування панщини.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, бібліотека, ФАП.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 5 жовтня 2021. 
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]