Пекаровський Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пекаровський Михайло Петрович
Народився 31 березня 1923(1923-03-31)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер невідомо
Країна  СРСР
Діяльність мистецтвознавець, художній критик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1962)
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавства (1967)
Членство Національна спілка художників України
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки

Михайло Петрович Пекаровський (нар. 31 березня 1923, Київ — пом. невідомо) — український радянський мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1967 року; член Спілки радянських художників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 березня 1923 року в місті Києві (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (6 листопада 1945), Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)[1]. 1962 року закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Ленінграді. Навчася у І. Бродського, С. Коровчевич.

Жив у Києві в будинку на вулиці Паризької Комуни, № 5, квартира № 2.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Працював в галузі історії мистецтва і художньої критики. Серед робіт:

  • «Іван Михайлович Селіванов» (Київ, 1964; монографія);
  • «Мистецтво, народжене в боях» (Київ, 1966);
  • «Образ Матері-Вітчизни в творах художників України» (Київ, 1968);
  • «Монументально-декоративне мистецтво. Технічні прийоми й матеріали» (Москва, 1969);
статті

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]