Пелагонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Супутниковий знімок Пелаґонії, жовтим показано державний кордон Македонії та Греції

Пелаґонія або Пелагонія (мак. Пелагонија, грец. Πελαγονíα) — нині назва найбільшої котловини в історико-географічній області Македонія, яка нині поділена між двома європейськими державами: Республікою Македонією та Грецією.

Історія[ред.ред. код]

В античну добу Пелаґонія — назва регіону у складі Македонського царства, обмеженого на півночі Дарданією, Іллірією — на північному-заході, Пеонією — на сході та Лінкестією — на півдні та південному заході. Область населяли племена фрако-іллірійців, пелогійців, пеонійців, а близько 1900 до н.е. — ахейці та еолійці. Більшість дослідників вважає Пелагонією колискою мікенських племен. Страбон згадує Пелаґонію, називаючи її Триполітією, маючи на увазі три прадавніх поліси Пелагонії. Крім того у вересні 1259 року відбулась Пелагонійська битва між Нікейською імперією, Епірським деспотатом, Сицилією та Ахейським князівством.

Географія[ред.ред. код]

Пелаґонія — це котловина, яка об'єднує три долини: Прилепське поле, Бітольське поле (у складі Республіки Македонія), а також Леринське поле у складі Грецької республіки. В межах Пелаґонії нині розвиваються македонські міста Бітола та Прілеп, а також грецьке місто Флорина. Через Пелаґонію проходить державний кордон між двома респіблками Меджитлія—Нікі.

Посилання[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.