Перпетю Ншимірімана
| Перпетю Ншимірімана | |
|---|---|
| Народилася |
лютий 1961[1] (63 роки) Бужумбура, Бурунді[1] або Руанда-Урунді, Belgian colonial empired, Бельгія |
| Країна |
 Бурунді |
| Діяльність | дипломат, політична діячка, письменниця, журналістка |
Перпетю Ншимірімана Гашаза (кір. і фр. Perpétue Nshimirimana Gashaza; лютий 1961, Усумбура, Руанда-Урунді) — бурундійська журналістка, політична і громадська діячка, письменниця.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки і навчання[ред. | ред. код]
Перпетю Ншимірімана народилася в лютому 1961 року в бурундійському місті Усумбура (зараз Бужумбура).
Навчалася в ліцеї Кларт Нотр-Дам у Бужумбурі, потім закінчила в Алжирі Національний інститут інформаційних та комунікаційних технологій за спеціальністю журналіста[2].
Політична і громадська діяльність[ред. | ред. код]
У 1984 році повернулася в Бурунді, працювала на національному радіо і телебаченні. Входила до Національної ради з комунікацій та Національної комісії ЮНЕСКО. У 1991-1992 роках була членом Конституційної комісії, в 1993 році увійшла до складу Національної виборчої комісії[2].
Після того як в липні 1993 року президентом Бурунді став Мельхіор Ндадайє, була призначена постійним представником країни при ООН у Женеві. Однак у жовтні Ндадайє був убитий, і Ншимірімана покинула посаду[2].
У 2005 році отримала премію Femme exilée, Femme engage за роботу з сиротами в Бурунді[2][3].
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
У 2004 році опублікувала в Швейцарії автобіографічну книгу «лист Ісидору» (Lettre à Isidore), присвячену її батькові Ісидору Мугабоніхері, який був убитий в 1965 році бурундійською армією. Оскільки її сім'я походила з хуту, їм було заборонено бачити його тіло, ховати і навіть оплакувати. Ншимірімана зазначає, що довгі роки страх і обітниця мовчання, нав'язана суспільством, заважали їй підняти цю тему[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б aflit
- ↑ а б в г д е Perpétue Nshimirimana. aflit.arts.uwa.edu.au. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ José García. BURUNDI. Perpétue NSHIMIRIMANA lauréate du prix « Femme exilée, Femme engagée » – UMOYA (ісп.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 26 липня 2020.
|
