Бужумбура
|
Координати 3°22′57″ пд. ш. 29°21′40″ сх. д. / 3.38250000002777762° пд. ш. 29.36111111113877925° сх. д.Координати: 3°22′57″ пд. ш. 29°21′40″ сх. д. / 3.38250000002777762° пд. ш. 29.36111111113877925° сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бужумбу́ра — місто, колишня столиця (до 16 січня 2019[6] Бурунді, місто з населенням близько 300 000 осіб (1994). Бужумбура також є найбільшим містом в Бурунді. Місто розташоване на північно-східному березі озера Танганьїка, другого за глибиною озера в світі після озера Байкал.
Виробляється цемент, текстиль, кава, бавовна.
Назва «Бужумбура» означає «ринок, де торгують картоплею». Бужумбура було маленьким селом і було вибране для військового посту Німецької Східної Африки в 1889. Після Першої світової війни Бужумбура стало центром бельгійської адміністрації, що отримала територію Руанда-Урунді за мандатом Ліги Націй. Місто раніше називалося Усумбура, і дістало сучасне найменування в 1962, коли Бурунді стала незалежною. Від часу здобуття незалежності Бужумбура перетворилася на арену боротьби двох основних субетнічних груп рунді — хуту і тутсі.
1962 року в місті жило 60 000 осіб, а згідно оцінки на 2005 рік — близько 500 000. Активне населення перевищує 300 000 осіб. Але це населення розподілено нерівномірно, воно зосереджено головним чином у віддалених районах столиці, де щільність іноді досягає більше 2000 жителів на квадратний кілометр.
У Бужумбурі проживає понад шістдесят національностей, у тому числі хуту і тутсі, руанда, конголезці, бельгійці, індійці, пакистанці, оманські араби і французи.
Державні мови: французька і кірунді, також як мова торгівлі розповсюджене суахілі[7]. Мовою кірунді розмовляють і хуту, і тутсі[8].
Центр міста побудований у колоніальному стилі, є ринок, національний стадіон, велика мечеть і католицький собор. У місті розташовані Музей Життя Бурунді і Геологічний Музей Бурунді.
Пором з'єднує Бужумбуру з містом Кігома в Танзанії. Також в місті є аеропорт.
Бужумбура знаходиться в зоні тропічного саванного клімату (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) з вираженими сезонами: сезон дощів — з жовтня по квітень, решта року — сухий сезон. Незважаючи на те, що місто розташоване недалеко від екватора, у Бужумбурі не так тепло, як можна було очікувати, через розташування міста на значній висоті (774 метра над рівнем моря).
| Клімат Бужумбури (1961–1990, екстремуми 1950–1990) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 34,6 | 35,0 | 34,0 | 35,0 | 32,0 | 32,0 | 33,0 | 33,0 | 33,8 | 34,3 | 33,8 | 34,8 | 35,0 |
| Середній максимум, °C | 29,1 | 29,7 | 29,3 | 29,2 | 29,9 | 29,9 | 29,2 | 30,0 | 30,9 | 30,1 | 29,1 | 28,9 | 29,6 |
| Середня температура, °C | 23,9 | 23,9 | 23,9 | 23,9 | 23,8 | 23,6 | 23,3 | 24,3 | 25,2 | 25,1 | 23,7 | 23,9 | 24,0 |
| Середній мінімум, °C | 19,2 | 19,3 | 19,3 | 19,6 | 19,1 | 17,6 | 17,2 | 17,4 | 18,6 | 19,1 | 19,1 | 19,1 | 18,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | 14,0 | 15,4 | 14,7 | 15,1 | 16,2 | 13,9 | 11,8 | 13,0 | 14,3 | 14,0 | 15,9 | 15,0 | 11,8 |
| Норма опадів, мм | 100.3 | 85.7 | 117.5 | 111.9 | 56.6 | 8.9 | 2.7 | 13.4 | 33.0 | 59.0 | 97.1 | 99.6 | 785.7 |
| Кількість сонячних годин | 167,4 | 158,2 | 176,7 | 165,0 | 210,8 | 255,0 | 272,8 | 251,1 | 213,0 | 189,1 | 150,0 | 164,3 | 2373,4 |
| Кількість днів з опадами | 16 | 19 | 18 | 18 | 10 | 2 | 1 | 2 | 8 | 15 | 19 | 19 | 147
|
| Вологість повітря, % | 77 | 75 | 78 | 79 | 76 | 67 | 63 | 60 | 62 | 68 | 76 | 77 | 72 |
| Джерело: Всесвітня метеорологічна організація,[9] Deutscher Wetterdienst (humidity, 1953—1990 and sun, 1951—1990)[10] | |||||||||||||
- Нямко Сабуні — шведський політик
-
Панорама міста -
Площа Революції -
Площа Незалежності -
-
Католицький собор -
Ділова частина Бужумбури. Готель Палас. -
Міжнародний аеропорт -
Автовокзал -
Пляж -
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Знания, Большая российская энциклопедия — 2022.
- ↑ Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 4. — С. 95.
- ↑ Беларуская энцыклапедыя — Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 1996. — Т. 3. — С. 318.
- ↑ а б в г http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ Burundi to change its capital city. BBC World News. British Broadcasting Company. 17 січня 2019. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 22 січня 2018.
The vote took place on Wednesday and the leader of parliament said the move would take place over three years.
- ↑ Ethnologue.com. Languages of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- ↑ Britannica. Languages of Burundi (англійською) . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
- ↑ World Weather Information Service - Bujumbura. World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Klimatafel von Bujumbura (Usambara) / Burundi (PDF). Baseline climate means (1961-1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2019. Процитовано 23 січня 2016.
- Бужумбура // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Bujumbura (NATIONAL CAPITAL, BURUNDI) [Архівовано 10 квітня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії Бурунді. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Провінція | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бужумбура |
1 | Бужумбура | Бужумбура-Мері | 331 700 |  Руїгі  Гітега | ||||
| 2 | Муїнга | Муїнга | 71 076 | ||||||
| 3 | Руїгі | Руїгі | 38 458 | ||||||
| 4 | Гітега | Гітега | 23 167 | ||||||
| 5 | Нгозі | Нгозі | 21 506 | ||||||
| 6 | Рутана | Рутана | 20 893 | ||||||
| 7 | Бурурі | Бурурі | 19 740 | ||||||
| 8 | Макамба | Макамба | 19 642 | ||||||
| 9 | Каянза | Каянза | 19 443 | ||||||
| 10 | Мурамвія | Мурамвія | 18 041 | ||||||
Міста Африки з населенням понад 500 тисяч осіб | ||
|---|---|---|
| Понад 10 000 000 |  | |
| Понад 5 000 000 | ||
| Понад 3 000 000 |  Абіджан (4 707 404) ·  Дар-ес-Салам (4 364 541) ·  Александрія (4 028 028) ·  Алжир (3 415 811) ·  Аддис-Абеба (3 384 569) ·  Касабланка (3 359 818) ·  Найробі (3 240 155) · Гіза (3 021 542) | |
| Понад 2 000 000 | ||
| Понад 1 000 000 |  Блантайр (1 895 973) ·  Браззавіль (1 827 000) ·  Лубумбаші (1 786 397) ·  Мапуту (1 766 184) ·  Конакрі (1 667 864) ·  Кампала (1 659 600) ·  Уагадугу (1 626 950) ·  Хараре (1 606 000) · Момбаса (1 300 000) ·  Абуджа (1 235 880) · Майдугурі (1 197 497) ·  Кігалі (1 132 686) ·  Триполі (1 126 000) · Фес (1 112 072) ·  Нджамена (1 092 066) · Огбомошо (1 032 000) ·  Ніамей (1 026 848) · Шубра-ель-Хейма (1 025 569) ·  Монровія (1 021 762) ·  Йоганнесбург (1 009 035) | |
| Понад 500 000 |  Нуакшот (958 399) ·  Фрітаун (951 000) ·  Північний Хартум (936 349) · Марракеш (928 850) · Джельфа (897 920) · Абеокута (888 924) · Джос (873 943) · Ілорин (847 582) ·  Ломе (837 437) ·  Лібревіль (797 003) · Лілонгве (781 538) · Кадуна (760 084) ·  Харгейса (760 000) · Преторія (741 651) ·  Бангі (734 350) · Матола (675 422) · Буаке (659 233) ·  Бужумбура (658 859) · Булавайо (653 337) ·  Асмера (649 000) · Бенгазі (631 555) ·  Джибуті (623 891) · Хелуан (619 293) · Рабат (577 827) · Порт-Саїд (570 603) ·  Секонді-Такораді (539 548) · Мекнес (520 428) ·  Кітве (504 194) · Іфе (501 952) | |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
