Лютий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
лютий
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29  
2020 рік

Лютий — другий місяць року в григоріанському календарі, він має 29 днів в високосні і 28 в звичайні роки.

Лютий. Картина О. М. Кремера.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці XIX століття. Місяць, що має люту вдачу. В лютому характерні пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною). Аналогічна назва вживається в білоруській (люты) і польській (luty) мовах. Назва luteň існує також у діалектах словацької мови (поряд з malý sečeň та snežeň)[1][2]. Хорватська назва veljača відсилає до збільшення світлового дня в цей період: дні стають більшими (хорв. velji). У болгарських діалектах лютий називається Малък Сечко (заст. Малък Сечен)[3], тобто «малий січень»: на протилежність «великому січню» (Голям Сечко), що має 31 день. Чеська назва únor пов'язана з тим, що в цей час при таненні льоду крижини занурюються у воду (se ponořují)[4].

Назви лютого в більшості мов (словац. február, словен. februar, серб. фебруар/februar, болг. февруари, рос. февраль, англ. February) походять від лат. Februarius, пов'язаної з обрядами очищення (Februa), що припадали на Луперкалії (15 лютого). Фебрій — одне з культових наймень Плутона.

Кліматична характеристика лютого[ред. | ред. код]

Для лютого в Україні є характерним часта зміна синоптичних процесів, що призводить до різких коливань температури повітря. Із середини лютого починається повільне зростання температури. Взагалі, лютий буває в 50 відсотках холоднішим за січень. Середня місячна температура повітря коливається від -6 — -7 °C на сході та північному сході до -1 — -2 °C на південному заході та в Закарпатті.

Абсолютний мінімум температури у лютому зафіксований у 1893 р. -39,0 °C в м. Луганську, на Південному березі Криму -22,0 °C у 1929 р. (Севастополь). Абсолютний максимум температури 24,4 °C спостерігався у 1958 р. в м. Роздольному. Середня місячна кількість опадів становить 30-38 мм, на Закарпатті до 53 мм.

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Християнські свята[ред. | ред. код]

Інші свята[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. František Kopečný, Základní všeslovanská slovní zásoba, Praha, Academia, 1981, str. 462.
  2. Pôvodné názvy mesiacov
  3. «Български календар», «България днес», бр.3 (48), 1999 (болг.)
  4. Pavlína Machačová. Měření času ve středověku. Původ staročeských výrazů pro části roku, měsíce, dny v týdnu. / Ilona Janyšková // Masarykova univerzita, Filozofická fakulta. — Brno : Filozofická fakulta Masarykovy univerzity. — С. 46. Процитовано 2017-07-02. (чес.)
  5. Юхим віщує літню погоду (10 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 
  6. Прийшлов Влас – з печі злазь (24 лютого) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]