Петрогліфи Гямігаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сцена полювання. Наскельний малюнок

Гямігая (азерб. Gəmiqaya - каменный корабль) — це назва однієї з вершин Малого Кавказу — вершини Капутджух (3906), до якої, за місцевою легендою про всесвітній потоп, пристав ковчег пророка Ноя і вкам'янів з часом. Наскельний живопис Гямігаї, що відноситься до IV—I тисячоліттям до. н. е. і включно з періодом бронзи[1] і раннього заліза, розташований на території Ордубадського району Нахічеванської Автономної Республіки[2], на схід від села Насірваз, неподалік від кордону Азербайджану з Вірменією[3].

Опис[ред. | ред. код]

Олені

На базальтових скелях, утворених внаслідок природного геологічного процесу, знайдено близько 1500 вибитих, видряпаних і висічених наскельних малюнків із зображеннями оленів, козлів, биків, собак, змій, птахів, фантастичних істот, а також людей, возів і різних знаків та символів. Серед зображень зустрічаються і хаотично намальовані зображення людей, що танцюють[4].

Багато малюнків зафіксовані недалеко від джерел, на території гірського плато Гарангуш. Зображення людей вибиті схематично. Зустрічаються як поодинокі, так і парні і групові малюнки. Одним з унікальних зображень є зображення людини поруч з конем.

Найдавніші наскельні малюнки Гямігаї відносяться до кінця IV—I тисячоліть до. н. е., що збігається з виникненням на території нинішнього Азербайджану відгонно-яйлового скотарства[5].

Серед малюнків різних тварин зустрічаються і зображення кіз, які вказують на те, що в скотарському житті місцевого населення кози займали одне з основних місць. Цікавими є й реалістичні зображення оленів.

Наскельні малюнки також зображують сцени полювання, основним об'єктом якого були гірські козли. На зображеннях мисливці озброєні луком і стрілою.

На одному з наскельних малюнків Гямігаї можна зустріти зображення леопарда, який мешкав у високогірних зонах Нахічевані.

Також поширені зображення людей, які танцюють, що пов'язують з народним колективним танцем «Шарурська ялли».

Зона розташування Гямігаї малопридатна для постійного проживання, але територія використовувалася в давнину як зона літніх пасовищ, тобто сезонно. Передбачається, що скотарські племена, які проживали в рівнинних і передгірських зонах Нахічевані в епоху бронзи перекочовували в ці зони з настанням тепла, коли створювалися наскельні малюнки. Аналогічні за стилем і тематикою малюнки зображені на керамічних виробах, знайдених у долині річки Аракс у Нахічевані.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Milli AzärbaycanTarixi Muzeyi. — Elm, 2008. — 464 с.
  2. Kulʹtura Sovetskogo Azerbaĭdzhana. — Azerbaĭdzhanskoe gos. izd-vo, 1980. — 192 с.
  3. Gemigaia Rock-Art, Ordubad region, AZERBAIJAN - Med-O-Med. Med-O-Med (англ.). Процитовано 18 вересня 2018. 
  4. Gəmiqaya - tarixin daş yaddaşı. gemiqaya.nakhchivan.az. Процитовано 18 вересня 2018. 
  5. Antonio Sagona. The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. — Cambridge University Press, 2017-11-30. — 563 с. — ISBN 9781107016590.

Посилання[ред. | ред. код]

Наскельний живопис Гямігаї