Петрохалко Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Олексійович Петрохалко
Народження11 травня 1928(1928-05-11)
станиця Анастасіївська, Краснодарський край
Смерть23 червня 2012(2012-06-23) (84 роки)
Київ
КраїнаУкраїна Україна
ПриналежністьЗСУ Збройні сили
Звання Генерал-майор
КомандуванняНаціональний університет оборони України імені Івана Черняховського
Нагороди
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Олексій Олексійович Петрохалко (11 травня 1928 — 23 червня 2012, Київ) — український військовик. Генерал-майор у відставці. Почесний співробітник ГУР МО України. Учасник бойових дій. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Доцент кафедри розвідки Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи в Ставрополі вступив до Проскурівського танкового училища, яке закінчив у 1949 році. З 1949 року командир розвідувального взводу, окремої розвідувальної роти в 11 гвардійській армії ППО. У 1962 році закінчив розвідувальний факультет Військової академії ім. М. В. Фрунзе. Командував окремим розвідувальним батальйоном в Північно-Кавказькому ВО. У 1964—1965 рр. навчання на факультеті оперативної розвідки Військово-дипломатичної академії Радянської Армії. Після закінчення академії офіцер, старший офіцер розвідувального управління Прикарпатського військового округу. У 1971 році закінчив з відзнакою Військову академію Генерального штабу СРСР.

У 1971—1973 рр. — начальник розвідки 8 танкової армії в Житомирі.

У 1973—1975 рр. — заступник начальника розвідки Групи радянських військ у Німеччині.

У 1975—1980 рр. — начальник розвідки Київського військового округу[1].

У 1980 році йому присвоєно військове звання генерал-майора.

У 1980—1982 рр. — військовий радник начальника Генерального штабу Афганістану з розвідки[2].

З 1983 по 1988 рр. — заступник начальника штабу Цивільної оборони України.

З 1998 року — доцент кафедри розвідки Національної академії оборони України.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Разведывательное управление штаба Киевского ВО. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 20 березня 2020.
  2. Українці-розвідники в афганській війні 1979—1989 років

Посилання

[ред. | ред. код]