Перейти до вмісту

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»
Орден «За службу Родине в Вооружённых Силах СССР»
I ступінь
II ступінь
III ступінь
Країна СРСР
Тип Орден
Вручається: :
військовослужбовці Радянської Армії, Військово-морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ
Підстава за успіхи, досягнуті в бойовій та політичній підготовці, підтримку високої бойової готовності і освоєння нової бойової техніки
Статус не вручається
Нагородження
Параметри срібло 64,5±3,0
Засновано: 28 жовтня 1974
Перше: 17 лютого 1975
Останнє: 19 грудня 1991
Нагороджено: 70 178
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» (67)
Черговість
Старша нагорода Орден Червоної Зірки
Молодша нагорода Орден Слави

CMNS: Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» у Вікісховищі

О́рден «За слу́жбу Батьківщи́ні в Збро́йних Си́лах СРСР»  — радянський військовий орден. Встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 жовтня 1974 року.

Статут ордену

[ред. | ред. код]

Орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» нагороджуються військовослужбовці Радянської Армії, Військово-морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ:

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» мав три ступені. Вищим ступенем ордена є I ступінь.

Історія ордену

[ред. | ред. код]

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» — єдиний військовий орден, що з'явився в СРСР після закінчення війни. Він встановлений менш ніж через рік після появи ордена Трудової Слави, і є його аналогом: він також має три ступені і схожу систему пільг кавалерам всіх трьох ступенів. Крім того, нагородження цими орденами здійснювалося строго послідовно: від третього ступеня до першого. З десяти орденів СРСР, розділених на ступені, такий порядок нагородження мали тільки ці два ордени і орден Слави. Орден установлений за пропозицією Міністра оборони СРСР Маршала Радянського Союзу Гречка А. А..

Автор проекту ордену «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» — полковник запасу Пилипенко Л. Д., інженер Військової академії ім. Дзержинського. Орден виготовлявся на Ленінградському монетному дворі.

Нагородження

[ред. | ред. код]

Перше нагородження орденом відбулося 17 лютого 1975 року, напередодні Дня Радянської Армії і Військово-морського Флоту. Знаки ордену III ступеня були вручені великій групі офіцерів, генералів і адміралів за успіхи в підготовці військ та за освоєння нової техніки.

Орденом II ступеня Указом від 30 липня 1976 року вперше був нагороджений генерал-лейтенант І. В. Виноградов «за заслуги перед Радянською Армією і у зв'язку з 70-річчям з дня народження».

Повні кавалери ордена з'явилися в 1982 році, коли I ступінь ордена вручили генерал-полковнику І. Г. Завьялову, генерал-лейтенанту І. К. Колодяжному, генерал-майору В. П. Щербакову і капітану 1-го рангу В. О. Порошину.

Всього до кінця 1991 року орден III ступеня отримали 69,576 військовослужбовців, II ступені — 589, а орден I ступеня — лише 13.

Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» I ступеня був найрідкіснішим орденом СРСР — рідкіснішим, ніж орден «Перемога» (20 нагороджень) і орден Ушакова I ступеня (47 нагороджень).

Опис ордену

[ред. | ред. код]

Знаком ордену I ступеня є дві схрещені чотириконечні зірки. Верхня зірка ордену виконана з позолоченого срібла і складена з променів, що розходяться. У її центрі — позолочена п'ятикутна зірка в срібному дубовому вінку на блакитному фоні, оточена білою емалевою стрічкою з написом золотими літерами: рос. «За службу Родине в ВС СССР» і зображенням серпа і молота; краї стрічки позолочені. Зірка і стрічка накладені на опуклих якір і крила з оксидованого срібла. Нижня чотириконечна зірка ордену покрита блакитною емаллю, краї зірки позолочені. На зірку накладені опуклі перехрещені зображення ракет з оксидованого срібла, їх головні і хвостові відсіки позолочені.

Знак II ступеня відрізняється від знаку I ступеня тим, що на верхній чотириконечній зірці позолочена тільки п'ятикутна зірочка.

Знак III ступеня цілком виконаний з срібла.

Орден носять на правій стороні грудей, кріплять до одягу за допомогою штифта з гайкою. Замість знаків ордену на повсякденній формі одягу передбачено носіння планок з шовковими стрічками блакитного кольору з жовтими смужками посередині: для I ступеня — одна смужка шириною 6 мм; для II ступеня — дві шириною по 3 мм, для III ступеня — три шириною по 2 мм.

Орден «За Службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» носиться на правій стороні грудей після ордена Червоної Зірки і розташовується в порядку старшинства ступенів.

Повні кавалери ордена

[ред. | ред. код]
  1. Агапов Борис Миколайович, полковник держбезпеки
  2. Ачалов Владислав Олексійович, генерал-полковник
  3. Байдуков Георгій Пилипович, генерал-полковник авіації
  4. Бобровський Альберт Іванович, генерал-лейтенант авіації
  5. Верьовкін Олександр Семенович, генерал-майор внутрішніх військ
  6. Зав'ялов Іван Григорович, генерал-полковник
  7. Казаков Олександр Костянтинович, капітан 1-го рангу
  8. Колодяжний Іван Костянтинович, генерал-майор
  9. Лошкарьов Геннадій Костянтинович, полковник
  10. Орлов Юрій Михайлович, полковник
  11. Порошин Василь Олексійович, капітан 1-го рангу
  12. Сергеєв Валерій Миколайович, контр-адмірал
  13. Щербаков Василь Петрович, генерал-майор

Література

[ред. | ред. код]
  • Государственные награды Союза ССР / Составитель В. В. Матвеев. — К., 1987. — С. 34—36.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]