Петро Фірлей (руський воєвода)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пйотр Фірлей
Piotr Firlej
ПсевдоПетро Фірлей
Народивсяблизько 1480
Помер1 вересня 1553(1553-09-01)
Похованнягробівець домініканського костелу святого Станіслава в Любліні
ПідданствоКоролівство Польське
Національністьполяк
Діяльністьвійськовий, господарський, культурний та державний діяч
Знання мовпольська
Суспільний станшляхтич
Посадавоєвода руський, люблінський, каштелян холмський, бецький, віслицький, староста люблінський, радомський, казимирський
Термін1545—1553
ПопередникСтаніслав Одровонж
НаступникМиколай Сенявський
Конфесіяримо-католик
РідФірлеї
БатькоМиколай Фірлей
МатиГанна Мелецька
У шлюбі зКатажина Тенчинська
ДітиЯн, Миколай, Анджей, Анна, Ядвіга, Зофія, Агнешка, Барбара, Беата
Герб
Герб

Герб Леварт

Пйотр Фірлей з Домбровиці (пол. Piotr Firlej; бл. 1480  — 1 вересня 1553) — польський шляхтич, військовий, господарський, культурний та державний діяч Королівства Ягеллонів. У 1537—1545 роках воєвода люблінський, з 1545 року воєвода руський. Представник роду Фірлеїв гербу Леварт.

Життєпис

[ред. | ред. код]
надгробок Фірлеїв, Люблін

Народився близько 1480 року.[1] Син великого гетьмана коронного Миколая Фірлея з Домбровиці та його дружини Ганни Мелецької гербу Гриф.

Отримав добру підготовку вдома, покращену закордонним навчанням. Станіслав Оріховський, характеризуючи польський сенат у своїй праці «Oratio in funere Sigismundi Jagellonis» 1548 року, називав його та Брудзевського (пол. J. Brudzewski) «двома зірками» в його складі, які виблискували знаннями з філософії та наук.[2]

8 вересня 1514 року під час війни з Московією брав участь у битві під Оршею як придворний короля. Після битви король Сигізмунд І Старий вислав його 18 жовтня з 8-ма полоненими московитами до брата — короля Угорщини Владислава. Був радником королеви Бони, потім — її сина Сиґізмунда ІІ Авґуста. З 1527 року часто брав участь в комісіях для розмежування приватних та суспільних володінь. Надав певні послуги королеві Боні під час її суперечки з Б. Казановским. Взамін отримував посади за сприяння королеви.

З 1527 року був каштеляном холмським. У жовтні 1535 був призначений каштеляном бєцьким, через один місяць віслицьким. З 1537 р. був призначений на посаду воєводи люблінського, на якій перебував до 1545 року, коли після смерті Станіслава Одровонжа був призначений воєводою руським 15 квітня 1545. Також був старостою радомським (30 квітня 1532 року взяв його у державлення за 2500 злотих, мав до смерті) і казимирським. У 1551—1552 роках брав участь у придушенні антипольських повстань у Прусії.[3]

Від батька успадкував значні маєтності.[2] Заснував Яновєц[4] і Левартув, де сприяв побудові ренесансних замків. За браком власних коштів брав позики в Мишковських, Сененських, Тенчинських, Северина Бонера та інших.[5]

Помер 1 вересня 1553 року. Був похований у родинному гробівці домініканського костелу святого Станіслава в Любліні поряд з батьком і братом, для яких своїм коштом споруджено пишний надгробок.[6]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Катажиною Тенчинською, мав 9-х дітей:

  • Яна — маршалка великого коронного
  • Миколая — воєводу люблінського
  • Анджея — каштеляна люблінського
  • Анну — дружину Адама Валевського
  • Ядвігу — дружину Станіслава Немирі Гжемаліча
  • Барбару — дружину Станіслава Стадніцького
  • Зофія
  • Агнешка
  • Беата.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Piotr Firlej z Nowej Cerkwi z Krwat z Golędzina i Dąbrowicy h. Lewart (ID: 5.731.106).
  2. а б Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553)… — S. 15.
  3. Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553)… — S. 16—17.
  4. Janowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 429. (пол.) — S. 429—430. (пол.)
  5. Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553)… — S. 16.
  6. Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553)… — S. 17.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 15—17. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Станіслав Одровонж
Воєвода Руський
1545-1553
Наступник
Миколай Сенявський