Сигізмунд II Август

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сигізмунд II Август
Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracouiae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiauiae, Kijouiae, Russiae, Woliniae, Prussiae, Masouiae, Podlachiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Samogitiae, Liuoniae etc. dominus et haeres
Anonymous Sigismund Augustus.jpg
Сигізмунд II Август, портрет 1554 року роботи Мартина Островського
Король Польщі
Правління 1530/1548-1572
Попередник Сигізмунд I Старий
Наступник Генріх III Валуа
Титули Великий князь Литовський
Володар Русі
Біографічні дані
Дата народження 1 серпня 1520(1520-08-01)
Краків
Дата смерті 7 липня 1572(1572-07-07) (51 рік)
Книшин
Дружина Єлизавета Австрійська
Варвара Радзивілл
Катерина Габсбург
Династія Ягеллони
Батько Сигізмунд I Старий
Мати Бона Сфорца
Coat of Arms of Jagiellon kings of Poland.svg

Сигізму́нд II А́вгуст (лат. Sigismundus Augustus, пол. Zygmunt II August, рус. Жикгимонтъ Августъ; 1 серпня 1520 - 7 липня 1572) — Великий князь Литовський (1544-1569) і король польський (1548-1569) із литовської династії Ягеллонів. Перший монарх Речі Посполитої — король польський і великий князь литовський (1569-1572). Єдиний син польського короля Сигізмунда I Старого й міланської герцогині Бони Сфорци. Народився у Кракові. 1569 року затвердив Люблінську унію, за якою Королівство Польське й Велике князівство Литовське об'єднувалися в одну федеративну державу — Річ Посполиту, а спадкова монархія замінювалася виборною. Одружувався тричі, але не мав сина-спадкоємця. Помер у Книшині. Похований у Каплиці Сигізмунда, в Кракові. Останній представник Ягеллонів на престолах Литви і Польщі.

Біографія[ред.ред. код]

Сигізмунд-Август народився 1 серпня 1520 року в Кракові, в родині польського короля Сигізмунда I Старого й Бони Сфорци.

З 1529 року Сигізмунд-Август мешкав у Вільні, столиці Великого князівства Литовського, як його майбутній правитель. 20 лютого 1530 року архієпископ гнєзненський і примас Польщі Ян Ласький коронував юного королевича vivente rege в Вавельському кафедральному соборі в Кракові.

28 листопада 1561 року Сигізмунд II Август уклав Віленську унію з лівонською знаттю. За умовами угоди Лівонія увійшла під протекцію Польсько-Литовської держави у вигляді двох світських держав — Лівонського герцогства та герцогства Курляндії і Семигалії[1]. Король також видав «привілей Сигізмунда Августа», який гарантував шляхті й бюргерству німецького походження в Лівонії широку політичну, майнову, національну й релігійну автономію[1].

За правління Сигізмунда православних руських феодалів було зрівняно у правах з феодалами-католиками (1563 р.). В Польщі допущено діяльність єзуїтів (1564 р.).

За активною участю Сигізмунда II Августа відбулася Люблінська унія 1569 р., на основі якої Польща і Литва стали об'єднаною державою — Річчю Посполитою, а більшість руських земель (Підляшшя, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина) відійшли від Литви до Польщі.

Під час правління Сигізмунда II Августа відбулась низка війн та прикордонних конфліктів з Московською державою, зокрема Лівонська війна.

В Україні-Русі, в пониззі Дніпра, на о. Мала Хортиця, було збудовано замок з метою припинити втечі селян на Запорізьку Січ і посилити оборону південних кордонів феодальної Литви та шляхетської Польщі від нападів турецько-татарських агресорів. За Сигізмунда II Августа 1572 р. коронним гетьманом Юрієм Язловецьким було вперше взято на державну службу 300 козаків, що їх почали з того часу називати реєстровими (див. Реєстрові козаки).

Родина[ред.ред. код]

Сигізмунд-Август був єдиним сином Сигізмунда I Старого, польського короля з литовської династії Ягеллонів. Матір'ю новонародженого була друга дружина короля — італійка Бона Сфорца, герцогиня міланська, барійська й россанська. Хлопець ріс під постійним контролем матері.

1543 року Сигізмунд-Август одружився із німкенею Єлизаветою Австрійською, донькою імператора Фердинанда І з династії Габсбургів. Молодята жили разом у Вільні, проте за 2 роки Єлизавета померла від епілепсії. За іншою версією її отруїла свекруха Бона, що побоювалася зростання впливу невістки на свого сина.

1547 року Сигізмунд-Август таємно взяв другий шлюб із литовською красунею Варварою Радзивілл. Вона була донькою покійного великого литовського гетьмана Юрія Радзивіла, вдовою троцького воєводи Станіслава Гаштольда, яку змусили вийти заміж її брати — Микола Рудий і Микола Чорний. Сигізмунд-Август і Варвара були коханцями ще з 1544 року, за життя Єлизавети. Проти їхнього союзу різко виступав Сигізмунд І й, особливо, Бона Сфорца. На першому сеймі 1548 року, одразу після вступу молодого короля на престол, усі земські посли вимагали розірвати шлюб як такий, що чорнить династію, короля і державу. Сигізмунд-Август відмовився й 7 грудня 1550 року, всупереч волі батьків і сейму, коронував Варвару королевою Польщі в Кракові. Проте вже наступного року вона померла (ймовірно, отруєна свекрухою Боною). Варвару поховали у Віленському кафедральному соборі.

1553 року Сигізмунд-Август одружився втретє на Катерині Австрійській, молодшій сестрі його першої дружини Єлизавети. Він сподівався отримати спадкоємця, але третя дружина виявилася бездітною. Це стало причиною конфлікту між королем і його матір'ю Боною, яку він, врешті-решт, вигнав до Барі в Італії. 1566 року Катерина виїхала з Польщі до Австрії й ніколи не повернулася. Сигізмунд-Август віддався розбещеності й зіпсував своє здоров'я, померши у розквіті сил, у віці 52 років.

Титули[ред.ред. код]

На початку правління Сигізмунд ІІ Август використовував старий титул свого батька:

  • 1548, грудень
Латиною: Nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, necnon terrarum Cracouiae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiauiae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Culmensis, Elbingensis ac Pomeraniae dominus et haeres[2].
Українською: Ми, Сигізмунд-Август, з Божої ласки король польський, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, серадзьської, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, хелмінської, ельблонгської та поморської господар і дідич.

З 1560-х років у королівській титулатурі вперше додається Жемайтія. Повний титул звучав так:

Латиною: Nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Litwaniae, necnon terrarum Craccouiae, Sandomiriae, Syradiae, Lanticiae, Cuiauiae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniaeque etc. dominus et haeres[3]
Українською: Ми, Сигізмунд-Август, з Божої ласки король польський, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, серадзьської, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, жемайтійської, хелмінської, ельблонгської, поморської та інших господар і дідич.

Короткий титул мав таку формулу:

Латиною: Sigismundus Augustus dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogithiaeque etc. dominus et haeres[4].
Українською: Сигізмунд-Август, з Божої ласки король польський, великий князь литовський, господар і дідич руський, прусський, мазовецький, жемайтійський.

Після утворення Речі Посполитої, а також в ході Лівонської війни, до повного титулу Сигізмунда ІІІ Августа були додані назви Київщини, Волині, Підляшшя й Лівонії (Ліфляндія).

  • 1571, травень
Латиною: Nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracouiae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiauiae, Kijouiae, Russiae, Woliniae, Prussiae, Masouiae, Podlachiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Samogitiae, Liuoniae etc. dominus et haeres[5].
Українською: Ми, Сигізмунд-Август, з Божої ласки король польський, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, серадзьської, ленчицької, куявської, київської, руської, волинської, прусської, мазовецької, підляської, хелмінської, ельблонгської, поморської, жемайтійської, лівонської та інших господар і дідич.

До короткого титулу так само ввійшла Лівонія:

Руською: Жикгимонтъ-Августъ, Божою милостю король Полский, великий князь Литовский, Руский, Пруский, Жомоитский, Мазовецкий, Лифлянский и иныхъ[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Virtual Exhibition: from duke Gotthard till duke James (2011), Establishment of the Duchy, Riga: Latvian State Historical Archives in Riga, http://www.itl.rtu.lv/hercogiste/index.php?lang=en&id=11, процитовано 11 березня 2014 
  2. Piekosiński, Franciszek. Prawa, przywileje i statuta miasta Krakowa (1507-1795). — Krakow, 1885. — t. I. — s.194. — Doc.№ 134.
  3. Piekosiński, Franciszek. Prawa, przywileje i statuta miasta Krakowa (1507-1795). — Krakow, 1885. — t. I. — s.699. — Doc.№ 576.
  4. Codex diplomaticus Poloniae. — Warszawa: S. Strabski, 1848. — t. II. — p. 1. — s.145. — Doc. № CLXVIII.
  5. Piekosiński, Franciszek. Prawa, przywileje i statuta miasta Krakowa (1507-1795). — Krakow, 1885. — t. I. — s.289. — Doc.№ 231.
  6. Tyla, Antanas; Zygelis, Dainius. Lietuvos magdeburginiu miestu privilegijos ir aktai. — Vilnius: Mokslas, 1991. — Doc.№ 59.

Джерела[ред.ред. код]

Попередник
Сигізмунд II Старий
Herb Lytwa (Alex K).svg Великий князь Литовський
1529-1572
до 1548 разом з батьком
Herb Lytwa (Alex K).svg Наступник
Генріх III Валуа
Попередник
Сигізмунд I Старий
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Король Польщі
1530-1572
до 1548 разом з батьком
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Генріх III Валуа
Попередник
Сигізмунд I Старий
Alex K Halych-Volhynia.svg Володар Русі
1548-1572
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Генріх III Валуа