Радом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радом
Radom

Герб Прапор
Герб Прапор
міська Ратуша
міська Ратуша
Основні дані
51°24′ пн. ш. 21°10′ сх. д. / 51.400° пн. ш. 21.167° сх. д. / 51.400; 21.167Координати: 51°24′ пн. ш. 21°10′ сх. д. / 51.400° пн. ш. 21.167° сх. д. / 51.400; 21.167
Країна Польща Польща
Регіон Мазовецьке воєводство
Столиця для Q21843741?, Радомська губернія і Q65740552?
Засновано 1155
Магдебурзьке право XIII століття
Площа 111,8 км²
Населення 221287 (2011)[1]
· густота 2011 (2008[2]) осіб/км²
Назва мешканців пол. radomianin[3], пол. radomianka[4] і есп. radomano
Міста-побратими Тернопіль Україна Україна
Телефонний код (48) 48
Часовий пояс CET, UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WR
GeoNames 760778
OSM 130935 ·R (Мазовецьке воєводство)
Поштові індекси 26-600 до 26-621
Міська влада
Вебсторінка radom.pl
Мапа
Радом. Карта розташування: Польща
Радом
Радом
Радом (Польща)


CMNS: Радом у Вікісховищі

Ра́дом (пол. Radom) — місто в центральній Польщі, на річці Млєчна. Місто на правах повіту. Побратим Тернополя.

Собор

Транспорт[ред. | ред. код]

У Радомі ходять міські автобуси; діє залізнична станція та аеропорт.

Зокрема, щочетверга та щонеділі літає літак до Львова (підприємство sprintair)[5]. При купівлі квитка за 2 тижні та раніше, ціна досить приваблива. Те ж підприємство має рейси й до західної Польщі, Чехії та Німеччини.

Музей

Відомі люди[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

В місті діють загальноосвітні школи, гімназія, Радомська Політехніка та філія Варшавського Університету.

Радомські старости[ред. | ред. код]

Радомські каштеляни[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][12]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 105308 20495 73470 11343
Жінки 115979 19321 69270 27388
Разом 221287 39816 142740 38731

Українці в Радомі[ред. | ред. код]

У Радомі 1954-56 р. настоятелем православної парафії був о. Василь Ляшенко (10.11.1890–11.07.1956), сотник Армії УНР, архітектор, вчитель, православний священик[13].

У радомському костелі св. Казимира, в бічній капличці, відбуваються богослужіння української греко-католицької церкви. Настоятель о. Ігор Малиш. Літургія відбувається щонеділі о 14 годині https://www.facebook.com/groups/800377933476481/ [14].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У Радомі раз на два роки проводиться вересневе авіашоу — найбільше в Польщі. 30 серпня 2009 в результаті краху Су-27УБ білоруських ВПС, які брали участь в 11-му авіашоу, загинули 2 пілоти — О. Марфіцький і О. Журавлевич.
  • Напівавтоматичний пістолет польського виробництва Vis.35 виготовлявся з 1935 по 1945  рр. в арсеналі м. Радом, у зв'язку з чим цей пістолет добре відомий під неофіційною назвою «Радом».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. https://sjp.pwn.pl/so/radomianin;4502361.html
  4. https://sjp.pwn.pl/so/radomianka;4502363.html
  5. http://sprintair.eu/booking/#BookingSecondPagePlace:false&LWO&RDO&2016-10-04&2016-10-11&-3&PLN&&1=1,2=0,3=0& Літак Львів-Радом: ціни і розклад
  6. Szymon Wydra & Carpe Diem. (пол.)
  7. Sieniawscy (01) Архівовано 6 січень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  8. Podlodowski Mikołaj z Przytyka h. Janina (zm. po 1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zeszyt 111. — S. 131—133. (пол.)
  9. Віталій Михайловський. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським Архівовано 28 травень 2015 у Wayback Machine. / Український історичний журнал. — К: «Дієз-продукт», 2010 . — № 4 (493). — С. 13. ISSN 0130-5247
  10. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— 938 s.— S. 683. (пол.)
  11. Firlejowie (02) Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  12. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  13. Парнікоза, Іван. Українські поховання на грубешівському цвинтарі. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 25.08.2020 р.. 
  14. Парнікоза, Іван. Костел св. Казимира. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. 

Джерела[ред. | ред. код]