Петруші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Петруші
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Ріпкинський район
Рада/громада Петрушівська сільська рада
Код КОАТУУ 7424487201
Основні дані
Засноване 1724
Населення 528
Площа 2,35 км²
Густота населення 224,68 осіб/км²
Поштовий індекс 15050
Телефонний код +380 46241
Географічні дані
Географічні координати 51°45′13″ пн. ш. 30°52′57″ сх. д. / 51.75361° пн. ш. 30.88250° сх. д. / 51.75361; 30.88250Координати: 51°45′13″ пн. ш. 30°52′57″ сх. д. / 51.75361° пн. ш. 30.88250° сх. д. / 51.75361; 30.88250
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Місцева влада
Адреса ради 15050, Чернігівська обл.,Ріпкинський р-н, с.Петруші,вул.Центральна 24 , тел. 4-76-36
Карта
Петруші. Карта розташування: Україна
Петруші
Петруші
Петруші. Карта розташування: Чернігівська область
Петруші
Петруші
Мапа

Петруші́ — село в Україні, в Ріпкинському районі Чернігівської області. Населення становить 528 осіб. Орган місцевого самоврядування — Петрушівська сільська рада. Петрушівській сільській раді підпорядковане село Бахани.


Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Петруші відноситься до 1724 року[1]. Село входило до складу Любецької сотні Чернігівського полку Гетьманщини до 1781 року. Центр Петрушинської волості — історичної адміністративно-територіальної одиниці Городнянського повіту Чернігівської губернії.[2].

Станом на 1897 р. у с. Петруші налічувалось 176 дворів, в яких проживлао 955 жителів[3].Важливу роль у розвитку освіти зіграли земства, що також надавали допомогу селянам, які потрапили у скруту. У 1897 р.за сприянням земства було відкрито земську школу та кредитно-ощадне товариство.

Населення села займалося землеробством, ковальством, бондарством та теслярством. Свою продукцію майстри вивозили на ярмарки у Любеч і Ріпки, а також продавали в своєму селі.

Під час революції 1905—1907 рр. відбулося заворушення селян, але воно було придушено. В період столипінської реформи 1910—1911 рр. тут вибухнуло повстання жінок-селянок проти місцевого багатія Крутченка. Жінки розділили його землю, але повстання носило стихійний характер і також було придушене прибулими військами.

У 1917—1921 році у селі кілька разів змінювалась влада.

З початком радянсько — німецької війни все доросле чоловіче населення села було мобілізоване в армію, дехто пішов у партизанський загін. Німці прийшли в село під кінець літа — на початку осені 1941 р. У кінці літа — на початку осені 1943 р. почалося визволення Ріпкинського району від загарбників. На території села в перших числах вересня відбулася сутичка партизан з власівцями.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Черниговские епархиальные известия прибавления −1872. — № 22. — С. 48.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. — К., 1990. — С. 622.