Вербівка (Чернігівський район)
| село Вербівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Тер. громада | Добрянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100090030028172 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 17 століття |
| Населення | 137 |
| Площа | 1,97 км² |
| Густота населення | 157,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15012 |
| Телефонний код | +380 4641 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°1′45″ пн. ш. 31°13′45″ сх. д. / 52.02917° пн. ш. 31.22917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
147 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Добрянка, вул. Центральна, 8 |
| Карта | |
  Вербівка | |
 Вербівка | |
| Мапа | |
| |
Вербі́вка — село в Україні, у Добрянській селищній територіальній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 137 осіб. До 2019 орган місцевого самоврядування — Добрянська селищна рада.
Поблизу села розташоване Бобове болото.
В часи Гетьманщина — це була слобода Вербівка. Заснована ченцями Яриловицького монастиря (скитка) у 17 столітті[1].
Ревізії 18 ст. не фіксують тут козацького населення. Усе жителі Вербівки були звичайними селянами — «посполитими» — і належали Чернігівському Троїцькому монастиреві.
Збереглися відомості про кількість дворів: у 1753 — 9, 1755 — 26, 1764 — 26, 1767 — 12.
Незалежна Україна
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Добрянської селищної громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 448 осіб, з яких 188 чоловіків та 260 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 311 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,77 % |
| білоруська | 1,94 % |
| російська | 1,29 % |
У селі немає господарства.
- ↑ Лазаревский А. Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии // Черниг. губерн. ведомости. — 1896. — No 785. — С. 3.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
