Пижова Ольга Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Пижова
рос. О́льга Ива́новна Пыжо́ва
Народилася 17 (29) жовтня 1894(1894-10-29)
Москва
Померла 8 листопада 1972(1972-11-08) (78 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка
Заклад Moscow Art Theatre 2ndd
Чоловік Борис Бібіков
Діти Пижова Ольга Василівна
IMDb ID 0701608
Нагороди та премії
Сталінська премія — 1950

Ольга Іванівна Пижова (*17 (29) жовтня 1894(18941029), Москва — †8 листопада 1972, Москва) — радянська актриса театру і кіно, педагог, режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1947), лауреат Сталінської премії третього ступеня (1950).

Життєпис[ред. | ред. код]

Почала навчання в інституті благородних дівиць, але кинула, пішовши на бухгалтерські курси. Під час петербурзьких гастролей Московського художнього театру пройшла конкурс у актриси (з двохсот, що екзаменувалися конкурс витримали двоє). Стала актрисою МХТ в сезон 1914/1915.

Ольга Іванівна була дружиною Бориса Бібікова.

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1916 — Сліпі і засліплені — Ольга Морська
  2. 1916 — Серед ділків — Ліка
  3. 1917 — Переможці і переможені — Баллі
  4. 1936 — Безприданниця — Харита Гнатівна Огудалова
  5. 1937 — Біліє парус одинокий — мадам Стороженко
  6. 1953 — Альоша Птіцин виробляє характер — бабуся Оля
  7. 1956 — Вона вас любить — проводжаюча на станції, «Молода людина, вона вас любить! Любить!», (немає в титрах)
  8. 1965 — Дзвонять, відкрийте двері — пенсіонерка, (немає в титрах)
  • Сталінська премія третього ступеня (1950); за постановку вистави «Я хочу додому» С. В. Михалкова у ЦДТ (з Б. В. Бібіковим)

Посилання[ред. | ред. код]