Плодоїд венесуельський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плодоїд венесуельський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Котингові (Cotingidae)
Рід: Плодоїд (Pipreola)
Вид: Плодоїд венесуельський
Pipreola formosa
(Hartlaub, 1849)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Ampelis formosa
Euchlornis formosa
Посилання
Вікісховище: Pipreola formosa
Віківиди: Pipreola formosa
EOL: 916970
ITIS: 562196
МСОП: 22700809
NCBI: 2767972

Плодоїд венесуельський[2] (Pipreola formosa) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae). Ендемік Венесуели.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 18 см, вага 41 г. У самців голова і горло чорні, верхня частина тіла зелена, третьорядні покривні пера крил мають білі кінчики. Верхня частина грудей яскраво-оранжева, живіт червоний. У самиць голова, горло зелені, решта верхньої частини тіла така ж, як у самців. На грудях невелика жовта плями, решта нижньої частини тіла смугасто-жовто-зелена.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

  • P. f. formosa (Hartlaub, 1849) — гори Прибережного хребта на півночі Венесуели;
  • P. f. rubidior (Chapman, 1925) — гори Прибережного хребта на північному сході Венесуели;
  • P. f. pariae Phelps, WH & Phelps, WH Jr, 1949 — гори на півострові Парія[en].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Венесуельські плодоїди живуть в нижньому і середньому ярусах вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 800 до 2200 м над рівнем моря. Живляться дрібними плодами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Pipreola formosa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 вересня 2022.