Плодоїд золотоволий
| Плодоїд золотоволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(13961107497).jpg) Самець золотоволого плодоїда
(%E2%99%80)_(13906639939).jpg) Самиця золотоволого плодоїда
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pipreola aureopectus (Lafresnaye, 1843) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ampelis aureopectus Euchlornis aureipectus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Плодоїд золотоволий[2] (Pipreola aureopectus) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 16,5-17,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла зелена, обличчя і підборіддя чорнуваті. Третьорядні покривні пера крил мають білі кінчики. Горло і верхня частина грудей яскраво-жовті, живіт лимонно-жовтий з зеленими смужками на боках. У самиць верхня частина тіла яскраво-зелена, третьорядні покривні пера крил мають білі кінчики, нижня частина тіла жовта, сильно поцяткована зеленими смужками. Райдужки жовті, дзьоб оранжевий, лапи сірувато-зелені[3].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[4]
- P. a. decora Bangs, 1899 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на північному сході Колумбії;
- P. a. festiva (Todd, 1912) — гори Прибережного хребта на півночі Венесуели (від Карабобо до Арагуа);
- P. a. aureopectus (Lafresnaye, 1843) — Анди в Колумбії і західній Венесуелі (Кордильєра-де-Мерида), гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Золотоволі плодоїди живуть в нижньому і середньому ярусах вологих гірських тропічних лісів, на узліссях і тінистих кавових плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 800 до 3100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pipreola aureopectus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 505. ISBN 978-0-292-71748-0.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 вересня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |