Плоскогір'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Плоскогі́р'я  — велика ділянка суходолу, яка високо (за 500 м) піднята над навкружною територією і характеризується значним ерозійним розчленуванням при відносно слабкому розчленуванні плоских поверхонь вододілу. У відношенні геологічної структури вважається, що плоскогір'я складені горизонтально залеглими породами і по суті тотожні плато з більш глибоко розчленованим рельєфом. До плоскогір'я також відносять вирівняні в платформових умовах ділянки гірської країни, складені дислокованими породами. В Україні плоскогір'я є в Криму.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]