Плютей бурий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плютей бурий
Agaricus cervinus — Flora Batava — Volume v18.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Плютеєві (Pluteaceae)
Рід: Pluteus
Вид: Плютей бурий
Біноміальна назва
Pluteus cervinus
Jacob Christian Schäffer, Elias Magnus Fries, P. Kumm. (1871)
Синоніми
  Agaricus atricapillus Batsch, [1]

Agaricus fertilis Pers., [2]
Agaricus phonospermus Bull., [3]
Gymnopus fertilis (Pers.) Gray, [4]
Agaricus cervinus Schaeff., [5]
Agaricus curtisii Berk., [6]
Pluteus atricapillus var. albus Vellinga, [7]

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pluteus cervinus
EOL logo.svg EOL: 2920841
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 181527
MB: 114780
IF: 114780

Плютей бурий (Pluteus atricapillus (Secr.) Sing.) або плютей оленячий — вид грибів роду Плютей (Pluteus). Сучасну біномінальну назву надано у 1889 році.[8]

Назва[ред. | ред. код]

В англійській мові гриб називають «оленячий щит» (англ. deer shield), «оленячий гриб» (англ. fawn mushroom).

Будова[ред. | ред. код]

Сіро-коричнева шапинка, діаметром 3-15 см, з темнішими смугами, що радіально відходять від центру. Має форму дзвоника у молодому віці, згодом відкривається, залишаючи горбик по-центру. Пластини густі, вільні, білі у молодому віці, згодом рожевіють. Споровий порошок рожевий. Ніжка — 12 см, біла з коричневими волокнами, товстішає при основі. М'якуш блідий, пахне злегка редькою.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Плодові тіла з'являються протягом всього року.[9] У інших джерелах у травні — листопаді.[10]

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає у листяних та мішаних лісах на пеньках, на мертвій деревині. Зустрічається на купах тирси.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Добрий їстівний гриб.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Elenchus fungorum. Continuatio prima: 77, t. 16:76 (1786)
  2. Synopsis methodica fungorum: 328 (1801)
  3. Herbier de la France 12: t. 534 (1812)
  4. A natural arrangement of British plants 1: 606 (1821)
  5. Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 6, t. 10 (1774)
  6. Hooker's Journal of Botany and Kew Garden Miscellany 1: 98 (1849)
  7. Persoonia 12 (4): 342 (1985)
  8. Pluteus atricapillus. www.mycobank.org. Процитовано 2017-05-16T07:57:13+00:00. 
  9. E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.
  10. Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pluteus atricapillus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  •   Fayod, M.V. 1889. Prodrome d'une histoire naturelle des Agaricinés. Annales des Sciences Naturelles Botanique. 9:181-411 
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.