Погор'є
| Погор'є | ||||
 | ||||
|
46°31′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 46.517° пн. ш. 15.467° сх. д.Координати: 46°31′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 46.517° пн. ш. 15.467° сх. д. | ||||
| Країна |
 Словенія | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Q1729032? | |||
| Тип | Альпійська групаd | |||
| матеріал | метаморфічні гірські породи | |||
| Висота | 1543 м | |||
 | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| OpenStreetMap relation | 2171133 | |||
| GeoNames | 3192866 | |||
  Погор'є Погор'є (Словенія) | ||||
 | ||||
 Погор'є у Вікісховищі | ||||
Погор'є (словен. Pohorje, вимовл. [ˈPóːxɔɾjɛ]), також відомий як Погорський масив[1][2] або Погорські гори (нім. Bachergebirge , Bacherngebirge або часто просто Bachern) — переважно лісистий, середньовисокий гірський масив на південь від річки Драва на північному сході Словенії.
За традиційною класифікацією AVE він належить до Південних Вапнякових Альп. Геологічно він утворює частину Центральних Альп і має силікатну метаморфічну та магматичну породу. Погор'є мало заселене розкиданими селами. Є також кілька гірськолижних курортів.
Географія[ред. | ред. код]
Погор'є — альпійський гірський хребет з куполовидними вершинами на південь від Драви. Він приблизно лежить у трикутнику, утвореному містами Марибор (на схід), Дравоград (на захід) та Словенське Коніце (на південь). На північному заході хребет обмежений річкою Місліня, на півдні - Вітаньською низовиною (Vitanjsko podolje), на сході гори спускаються до рівнини Драви (Dravsko polje), а на південний схід — до Погорського передгір'я (Podpohorske gorice). Масив має розміри близько 50 км зі сходу на захід і 30 км з півночі на південь і займає площу близько 840 км². Найвищі гори масиву — Чорна вершина (словен. Črni Vrh, нім. Schwarzkogel, 1543 м.н.м.), лише трохи нижчі вершини Велика Копа ( Velika Kopa) та Єжерська (Jezerski vrh, 1537 м.н.м.). Ліси вкривають понад 70% поверхні масиву.[3]
Геологія[ред. | ред. код]
Погор’є - молодий гірський масив і є найпівденнішою частиною Центральних Альп.[4] Це єдиний гірський ланцюг у Словенії, що складений силікатами. Його периферійні частини складаються з палеозойської метаморфічної породи, а центральні частини - магматичними породами, зокрема гранодіоритом (відомим також як погорський тоналіт) та дацитом.[5]
Поблизу села Цезлак лежить, мабуть, єдине відоме родовище цизлакіту (кварцового монзогаббро; зелена плутонічна порода). Південні частини Погор'я відомі білим мармуром, який добували в римські часи.[5]
Гірськолижні курорти Погор'є[ред. | ред. код]
На Погор'ї стоять такі гірськолижні курорти:
- Гірськолижний курорт Рогла
- Гірськолижний курорт Копе – Рибниця Погор’є
- Гірськолижний курорт Марибор Погор'є
- Гірськолижний курорт Тріє Кралі
Радіовежі[ред. | ред. код]
Поблизу вершин пагорбів в гірському масиві розташовані телевізійний і радіопередавач Погор'є та військова радіолокаційна станція управління повітряним рухом RP-2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bogataj, Janez. 1999. Handicrafts of Slovenia: Encounters with Contemporary Slovene Craftsmen. Ljubljana: Rokus, p. 28.
- ↑ Watkins, Clem S. 2003. The Balkans. Hauppauge, NY: Nova Science Publishers, p. 125.
- ↑ Uratarič, Nina, ред. (June 2011). NATREG: Final Publication. REC Ljubljana. с. 36–40. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 березня 2015.
- ↑ Gams, Ivan (2008). Geomorphology of the Pohorje Mountains. Acta geographica Slovenica (Scientific Research Centre of the Slovenian Academy of Sciences and Arts) 48 (2): 185–254. doi:10.3986/AGS48201.
- ↑ а б Rocks of Pohorje. Tourist Information Centre Pohorje. Процитовано 28 березня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погор'є. Туристично-інформаційний центр Марибор.
|
