Погорілко Павло Ферапонтович
| Погорілко Павло Ферапонтович | |
|---|---|
| Народився | 6 (18) листопада 1869 Чернівці, Вінницька область |
| Помер | 1937 |
| Діяльність | пресвітер |
| Alma mater | Київська духовна академія |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | Українська автокефальна православна церква |
Павло Ферапонтович Погорілко (1869–1937) — священник, архієпископ всієї України УАПЦ, член Української Центральної Ради від духівництва Києва.
Був священником Подільської єпархії у селі Жолоби на Вінниччині. До липня 1918 року входив до Всеукраїнського православного церковного собору, аж поки проросійська більшість не ухвалила рішення про позбавлення своїх противників — прибічників автокефалії Православної церкви в Україні делегатських мандатів. 11.1919 — за читання євангеліє українською мовою був відсторонений архієпископом Пименом (Пєговим).
28.01.1923 — прийняв хіротонію від обновленців — митрополита Антоніна (Грановського), архієпископа Іоанна Альбінського, та єпископа Олександра (Раєвського). 10.02.1923 — призначений єпископом Кам'янецьким, вікарієм Подільської єпархії. 13–16 лютого бере участь у Першому Всеукраїнському Церковно-обновленському з'їзді, як єпископ Ольгопольський, вікарій Подільської єпархії. У березні 1923 утворює на Поділлі БОПУПАЦ (Братське об'єднання парафій Української Православної Автокефальної Церкви). З 1926 — веде богослужіння на Полтавщині.
У 1927 році залишив церковну діяльність і надалі займався викладанням української мови в Харкові. Відвідував Ново-Троїцький собор Харкова, що зберігав вірність митрополиту Сергію (Страгородському)[1].
31 жовтня 1933 року був заарештований. 26 січня 1934 року постановою Особливої наради при колегії ДПУ УСРР засуджений до трьох років заслання до Казахстану. Звільнено з-під варти, давши підписку із зобов'язанням виїхати до місця заслання в Уральськ не пізніше 12 лютого 1934 року. Термін відбув. Реабілітований в 1989 році[1].
- ↑ а б Протоиерей Валерий Лавринов «Временный Высший Церковный Совет и его роль в истории Русской православной церкви (1925—1945)». Общество любителей церковной истории. Екатеринбург. 2018. ISBN 978-5-6041171-1-8, стр. 548
- Тригуб О. П. БОПУПАЦ у боротьбі за поширення ідеї «канонічної» автокефалії (1922—1925)
- Тригуб О. П. БОПУПАЦ у боротьбі за поширення ідеї «канонічної» автокефалії (1922—1925)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
