Покритка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

По́критка — дівчина, яка не вберегла своєї честі й народила позашлюбну дитину (байстрюка). За давнім українським звичаєм, їй обрізали коси і покривали голову хусткою. Звідси вислів — покритка. Також використовувалися терміни: стрига (від того, що її публічно обстригали), нешлюбна мати. Сучасна назва —мати-одиначка та неповна сім'я (як інститут сім'ї).

Положення[ред. | ред. код]

Такій дівчині заборонялося ходити з відкритим волоссям, вона мала покривати голову хусткою. Церква також була за публічну кару для покритки.

Покритки в літературі[ред. | ред. код]

У творі Панаса Мирного «Нечесна»:

«Вона непутня виходила заміж. Пан і люди присудили обстригти її, обмазати дьогтем і обтикати пір’ям, — і так водили голу по селу».

Тарас Шевченко згадував покриток в поемах «Катерина», «Наймичка», «Сон», «Мати-покритка», «Марина»; Григорій Квітка-Основ’яненко — в повісті «Сердешна Оксана».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]