Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин)
| Свято–Покровська церква | |
|---|---|
 Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин) | |
| 51.338872° пн. ш. 32.870948° сх. д. / 51.338872° пн. ш. 32.870948° сх. д.Координати: 51.338872° пн. ш. 32.870948° сх. д. / 51.338872° пн. ш. 32.870948° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Батурин |
| Початок будівництва | XVII ст. |
| Зруйновано | 1783, 1936 |
| Відбудовано | 1789, 2007—2008 |
| Стиль | козацьке бароко |
| Належність | ПЦУ |
| Адреса | вул. Гетьманська, 82 |
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин) (Україна) | |
 | |
 Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, також Свято–Покровська церква, також Покро́вська це́рква в Батурині — парафіяльний храм Чернігівської єпархії ПЦУ.
Протягом своєї історії двічі руйнувалася і двічі відбудовувалася.
Покровська церква (2008 р.) споруджена в стилі козацького бароко, хрещата у плані, п'ятибанна. Головний архітектор проекту — Георгій Рогожин.
Дерев'яна церква
За доби Гетьманщини в Батурині існувала дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. Дата її побудови невідома. Гетьман Іван Мазепа жертвував кошти на цю церкву. Отже, вона з'явилася у Батурині до 1708 р. Точне місцезнаходження її не встановлене. При ній у XVIII ст. були шпиталь (богадільня) і школа.
У Рум'янцевському описі (1765—1769) стара дерев'яна Покровська церква без приділів згадується на Київській і на Київській Перспективній вулиці.[1] Ця церква згоріла 9 січня 1783 р.
Перша кам'яна церква і школа
У 1789 р. було освячено новий храм Покрови Богородиці, зведений з ініціативи священника Івана Джунківського і прихожан. Він знаходився за сучасною адресою вул. Шевченка, 2, 4. Архітектор невідомий. Однобанна, хрестовидна у плані церква була споруджена у стилі пізнього класицизму. Церква мала 30 аршин (21 м) у довжину і стільки ж — у висоту. Високу триярусну дзвіницю над західним притвором прибудували у середині ХІХ ст. Церковний двір був обнесений кам'яною огорожею. Біля церкви існував цвинтар.
У другій половині ХІХ ст. церква відносилася до V штату, при ній були священик, псаломщик та церковний староста.
Серед реліквій Покровської церкви особливо цінною була ікона Богоматері у визолоченій ризі, з написом: «Сие шата сделаны старанием и коштом Дмитрия Климентия Стожка 1791 г. 30 марта». Цей образ, за переказом, був привезений з Данцінгу (Гданську) батуринським сотником Д. Стожком.
Церковнопарафіяльна школа грамоти при батуринській церкві Покрови Пресвятої Богородиці була відкрита у 1898 р. Спочатку вона знаходилася у орендованому приміщенні (хаті). На початку ХХ ст. біля церкви спорудили цегляне приміщення школи висотою у 1,5 поверхи. Воно збереглося до нашого часу. Як пам'ятка архітектури місцевого значення входить до складу НІКЗ "Гетьманська столиця".
Останнього настоятеля цієї церкви Михайла Імшенецького було репресовано.[2]
У 1936 р. Покровська церква була знищена окупаційним режимом московських большевиків, а в 50-ті рр. ХХ ст. вибухівкою зруйновано церковну дзвіницю. На місці церкви зараз знаходиться артезіанська свердловина з водонапірною вежею.
Друга кам'яна церква
Новий п'ятибанний храм на перехресті вулиць Гетьманської та Ющенка зведено 2007—2008 за благословенням Патріарха Київського і України-Руси Філарета.
25 грудня 2007 р. Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет освятив хрести, які були встановлено на бані Покровського храму.
25 серпня 2008 р. новий храм було освячено за участі Президента України В. А. Ющенка. Він є парафіяльним для громади ПЦУ.
Окрасою інтер'єру церкви стала однойменна ікона ХІХ ст., яку подарував Президент України В. А. Ющенко. Зцілює хворих, надає наснаги вірянам часточка мощей Св. Варвари, яка також є скарбом храму.
19 листопада 2011 р. при церкві відкрився центр дитячої творчості, який очолив протоієрей Роман (Кривко).[3]
1. Батурин: історія в пам'ятках: путівник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» / Н. Б. Реброва [та ін.]. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2008. — 112 с.
2. Батурин: сторінки історії: збірник документів і матеріалів / [редколегія: Коваленко О. Б. та ін.] — Вид. 2-ге, доповнене. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2012. — 882 с., 30 іл.
3. Центральний державний історичний архів України, м. Києві, ф. 57, оп. 1, кн. 55, Арк. 447 зв, арк. 503 зв.
-
Дорога до храму -
Іконостас відродженої Покровської церкви -
Свято–Покровська церква
- ↑ Саєнко Н. Київська вулиця Батурина у XVIII ст. [1] [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Сніжок З. Як на Чернігівщині репресували священика. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Батурин без Мазепи? [Архівовано 8 березня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- Постає у Батурині Мазепина церква (укр.)
- Освячення Покровської церкви у Батурині [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.] (фотогалерея) (укр.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин) |
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |