Політехнічна школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Політехні́чна шко́ла

Ікс, фр. l'Х
École polytechnique signature.svg
Ecole Polytechnique France seen from lake DSC03389.JPG
Головний корпус Політехнічної школи, 2005
48°42′47″ пн. ш. 2°12′32″ сх. д. / 48.71305555558377165° пн. ш. 2.20888888891667756° сх. д. / 48.71305555558377165; 2.20888888891667756Координати: 48°42′47″ пн. ш. 2°12′32″ сх. д. / 48.71305555558377165° пн. ш. 2.20888888891667756° сх. д. / 48.71305555558377165; 2.20888888891667756
Тип інженерна школаd
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Розташування Палезо
Гасло Pour la Patrie, les Sciences et la Gloire
укр. Для Батьківщини, Науки та Слави
Засновано 1794
Засновник Гаспар Монж, Jacques-Élie Lamblardied, Лазар Карно і Claude Antoine, comte Prieur-Duvernoisd
Президент Éric Labayed[2]
Директор Laura Chaubardd[3]
Студентів 2200[1]
Аспірантів 500[1]
Кольори Червоний та Жовтий         
Приналежність Institut polytechnique de Paris і ComUE Paris-Saclay Universityd
Членство у
  • Conférence des Grandes Écolesd, Conférence des directeurs des écoles françaises d'ingénieursd, ComUE Paris-Saclay Universityd[4], ParisTechd, Couperin Consortiumd[5], UniverSud Parisd, Medicend, Renaterd[6] і Університетське Агентство Франкофоніїd[7]
  • Випускники Категорія:Випускники Політехнічної школи
    Адреса Route de Saclay, Палезо, Франція
    Сайт www.polytechnique.edu(фр.)]
    CMNS: Політехнічна школа у Вікісховищі

    Політехні́чна шко́ла (фр. École polytechnique) — престижний вищий навчальний заклад Франції, який розташовується в паризькому передмісті Палезо. Відома насамперед дуже якісною математичною підготовкою.

    Серед його випускників є три лауреати Нобелівської премії, один лауреат Медалі Філдса, три президенти Франції та багато генеральних директорів французьких і міжнародних компаній. Він посідає 87-е місце у рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2021 і друге місце в рейтингу найкращих малих університетів світу 2020.[8] Його материнський університет, Паризький політехнічний інститут, займає 49-те місце в рейтингу QS World University Rankings 2022.[9]

    Загальний опис[ред. | ред. код]

    Школа заснована в 1794 році під назвою Центральна школа громадських робіт.[10] У 1795 році перейменована в Політехнічну школу.[11][12] У 1805 році за наказом Наполеона підпорядкована міністерству оборони.[13] Під час Першої світової війни учнів було мобілізовано, а приміщення школи було перетворено на шпиталь. Під час війни загинуло понад вісімсот студентів. У 1921 році студентам-іноземцям вперше дозволено складати вступний іспит. Під час Другої світової війни École Polytechnique була переведена до Ліона у вільну зону та втрачає свій військовий статус, а її будівлі в Парижі були передані Червоному Хресту. Під час тієї війни загинуло понад чотириста студентів (Вільна Франція, Рух Опору у Франції, нацистські табори). У 1944 році школа знову переходить до управління військового міністерства.[14] У 1970 році отримала цивільний статус, залишаючись підпорядкованою військовому відомству. Директором школи є дійсний генерал. У 1972 році в школу вперше прийняли 7 дівчат. Спочатку заклад розташовувався в Латинському кварталі в центрі Парижа, а в 1976 році його головні будівлі були перенесені в Палезо на плато де Сакле, на південний захід від Парижа. У 1994 році святкування 200-річчя проходило під головуванням президента Франсуа Міттерана. У 1995 році встановлено новий вступний іспит для іноземних студентів, а в 2000 році програму Ingénieur Polytechnicien подовжено з 3 до 4 років.[15]

    Знамениті випускники[ред. | ред. код]

    Пам'ятник кадетам Політехнічної школи, які захищали Париж у 1814 році. Встановлений у почесному дворику школи для вшанування цього вчинку. Копія цього пам'ятника встановлена у Вест-Пойнті.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    1. а б About Ecole Polytechnique. École Polytechnique. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2011.  (англ.)
    2. https://presse-polytechnique.fr/eric-labaye-nomme-president-de-lecole-polytechnique/
    3. https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000046368740
    4. https://www.universite-paris-saclay.fr/en/university/members
    5. http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    6. https://discovery.renater.fr/renater/
    7. https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    8. École Polytechnique. Times Higher Education (THE) (англ.). 19 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2022. 
    9. [[Institut polytechnique de Paris|Institut Polytechnique de Paris]]. Top Universities (англ.). Процитовано 19 липня 2022.  Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
    10. Jeune, Cecile Le. ENS Rennes - Accueil. ENS Rennes (fr-FR). Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022. 
    11. Grattan-Guinness, Ivor (2005). The "Ecole Polytechnique", 1794-1850: Differences over Educational Purpose and Teaching Practice. The American Mathematical Monthly 112 (3). с. 233–250. ISSN 0002-9890. doi:10.2307/30037440. Процитовано 19 липня 2022. 
    12. Journal de l'École Polytechnique. jep.centre-mersenne.org. Процитовано 19 липня 2022. 
    13. 19th century: thrust into the upheaval of the times. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022. 
    14. 20th century: wars lead to new orientations. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022. 
    15. From 1958 to 2018. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022. 

    Посилання[ред. | ред. код]