Поль Лакруа
| Поль Лакруа | |
|---|---|
_by_Nadar.jpg) | |
| Псевдонім | Bibliophile Jacob, P. L. Jacob, Antony Dubourg[1], Louis Jacob[1], P.-L. Jacob[1], Paul-Louis Jacob[1], Bibliofil Žakob[1] і Pierre Dufour[2]  |
| Народився | 27 лютого 1806[3] Париж |
| Помер | 16 жовтня 1884[4][5][6] (78 років) або 19 жовтня 1884[3] (78 років) Арсенальна бібліотека, IV округ Парижа |
| Поховання | Цвинтар Монмартр[7] |
| Країна |  Франція |
| Місце проживання | Арсенальна бібліотека |
| Діяльність | письменник, журналіст, бібліотекар, драматург, історик, бібліограф |
| Сфера роботи | історія[1][1][1], бібліографія[1][1][1], література[1][1][1] і журналістика[1][1][1] |
| Заклад | Le Gastronomed |
| Знання мов | французька[3][1][…] |
| Мова творів | французька |
| Батько | Jean-Louis Lacroixd |
| Брати, сестри | Jules Lacroixd |
| Нагороди |  |
 Поль Лакруа у Вікісховищі | |
Поль Лакруа (фр. Paul Lacroix; псевдонім Jacob le bibliophile[8]; 1806—1884) — французький письменник, більш відомий під псевдонімом «Bibliophile Jacob» («Бібліофіл Жакоб»), історик.
Був бібліотекарем Арсенальної бібліотеки. Лакруа відрізнявся надзвичайною плідністю, але далеко не все, що з'являлося під його ім'ям, належало його перу. Ім'я Лакруа часто було такою ж фірмою, як підпис Дюма-батька — на незліченних романах, які вважалися його творами. Лакруа написав цілу серію історичних чи псевдоісторичних романів: «L'Assassinat d'un roi», «Les soirées de sir Walter Scott a Paris», «La Folle d'Orléans», «Les Francs-Taupins», «Une bonne fortune de Racine» та ін.
Він був співробітником Анрі Мартена у першому виданні його «Histoire de France» та «Hist. de Soissons», потім почав велику «Історію Франції XVI століття», що залишилася незакінченою. Чудово і розкішно виданий ним разом із Сере Le Moyen Age і La Renaissance (1847—1852). Він написав також:
- «Histoire de la prostitution chez tous les peuples» (1851—1852),
- «Histoire politique et populaire de Napoleon III» (1853),
- «Histoire de la vie et du règne de Nicolas I, empereur de Russie» (1864—1875; незакінчена праця, за яку Лакруа отримав пенсію від російського двору),
- «Enigmes et découvertes»,
- «Mélanges»,
- «Dissertations bibliographiques»,
- «Biographie molièresque» (1872),
- «Iconographie molièresque» та багато інших.
Його молодший брат Жюль Лакруа (1809—1887) був відомий свого часу як поет, третій чи четвертий чоловік Кароліни Собаньської.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ 1911 Encyclopædia Britannica/Lacroix, Paul // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Pinson G., Thérenty M. Médias 19 — 2011. — ISSN 1927-0178
- ↑ GeneaStar
- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article265
- ↑ Jacob le bibliophile // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Лакруа, Поль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
