Поляков Іван Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Кузьмич Поляков
чув. Иван Кузьмич Поляков
Народження 25 вересня 1922(1922-09-25)
с. Верхня Кумашка
Смерть 2 серпня 1993(1993-08-02) (70 років)
Київ
Поховання Київ
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ Війська зв'язку
Роки служби 19421964
Звання  Капітан
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Іван Кузьмич Поляков (25 вересня 1922(19220925) — 2 серпня 1993) — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни у ході якої відзначився у битві за Дніпро. Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1922 року в селі Верхня Кумашка нині Шумерлінського району Республіки Чувашія в селянській родині. Чуваш. Закінчив 9 класів, працював у сільраді.

З 1942 року у Червоній Армії.

У діючій армії з липня 1942 року. Зв'язківець 224-го гвардійського стрілецького полку (72-а гвардійська стрілецька дивізія, 7-а гвардійська армія, Степовий фронт) гвардії єфрейтор І. К. Поляков в ніч на 25 вересня 1943 року переправився через Дніпро у села Бородаївка (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області), брав участь у відбитті контратак противника. Вчасно позбувався пошкоджень на лінії, забезпечуючи зв'язок командиру батальйону. Замінив у бою командира стрілецької роти який загинув, втримавши захоплений рубіж. Особисто підбив ворожий танк.

26 жовтня 1943 року гвардії єфрейторові Полякову Івану Кузьмичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу в армії. У 1958 році закінчив Полтавське військове піхотне училище.

З 1964 року капітан І. К. Поляков у запасі. Жив у Києві. Працював у виробничому об'єднанні «Хімволокно». Помер 2 серпня 1993 року.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениздат, 1988 — стор. 298