Поляризовність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поляризовність — характеристика діелектричних властивостей речовини, коефіцієнт пропорційності між вектором поляризації та напруженістю електричного поля.

Загальні дані[ред.ред. код]

Позначається грецькою літерою α, безрозмірна величина.

Загалом поляризовність є тензорною величиною

де - вектор поляризації, - напруженість прикладеного поля, - тензор поляризовності. Тензор поляризовності симетричний

.

Для ізотропних речовин та для кристалів високої симетрії тензор поляризовності зводиться до скаляра, і тоді можна записати

.

Тензор поляризовності зв'язаний із тензором діелектричної проникності співвідношенням

,

де - символ Кронекера [1]. У випадку ізотропного середовища

Поляризовність молекули[ред.ред. код]

Оскільки вектор поляризації створюється, зокрема, наведеними дипольними моментами, то поняття поляризовності можна ввести також щодо молекул чи атомів. Поляризовність молекули - це наведений у ній дипольний момент

.

Для складних молекул наведений дипольний момент не обов'язково направлений паралельно прикладеному електричному полю.

Атом-атомна поляризовність[ред.ред. код]

Величина (π), що використовується в теорії збурень як міра зміни електронної густини (q) атома s викликана зміною електронегативності (кулонівського інтеграла — αr) атома r:

π = δqs / δ αr.

Див. також[ред.ред. код]

Формула Клаузіуса-Мосотті

Примітки[ред.ред. код]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.