Поліконденсація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поліконденса́ція (рос. поликонденсация, англ. condensation polymerization, нім. Kondensationsreaktion f) — ступінчастий процес утворення макромолекул шляхом взаємодії реакційних центрів усіх реагентів системи, яка включає бі- або поліфункціональні з'єднання.

Загальний опис[ред.ред. код]

Зростання макромолекул відбувається шляхом хімічної взаємодії функціональних груп молекул мономерів одна з одною і з n-мерами, які накопичуються в ході реакції, а також молекул n-мерів між собою.

Загальну схему поліконденсації можна представити у вигляді:

Неможливо розібрати вираз (синтаксична помилка): \mathrm{[-M-]}_{{{n}_{1}}}}+{{[-M-]}_{{{n}_{2}}}}\to {{[-M-]}_{{{n}_{1}}+{{n}_{2}}} ,
де Мn1, Мn2 — олігомери або макромолекули, які містять в ланцюгу n1 або n2 мономерних залишків.

Розрізняють гомополіконденсацію і гетерополіконденсацію.

Гомополіконденсацією називають реакції, в яких бере участь мінімально можливе для даного випадку число типів мономерів або лише молекули одного мономера, які мають два типи функціональних груп. Типовий приклад — синтез поліамідів із амінокислот

\mathrm{n{{H}_{2}}N-R-CO-OH\to H{{[-NH-R-CO-]}_{n}}OH+(n-1){{H}_{2}}O}.

Гетерополіконденсацією називають реакції з участю молекул мономерів, які містять різні функціональні групи, здатні взаємодіяти одна з одною, наприклад діамінів з дікарбоновими кислотами

\mathrm{n{{H}_{2}}N-R-N{{H}_{2}}+nHO-CO-{{R}^{'}}-CO-OH\to H{{[-NH-R-NH-CO-{{R}^{'}}-CO-]}_{n}}OH+(2n-1){{H}_{2}}O}.

Співполіконденсацією називають реакцію, в якій крім мономерів необхідних для її перебігу беруть участь і інші мономери, наприклад співполіконденсація може відбуватися при взаємодії двох мономерів, кожен з яких здатний самостійно вступати в гомополіконденсацію.

За просторовою будовою утворених полімерів розрізняють лінійну і трьохмірну полікондексацію. При лінійній із біфункціональних мономерів утворюються лінійні полімери, при трьохмірній — із мономерів з трьома або більшим числом функціональних груп утворюються розгалужені або трьохмірні структури.

Дегідрополіконденсацією є поліконденсація під дією окисників за рахунок відщеплення водню. Так, з ацетилену під дією солей міді добувають карбін, з бензену — поліфенілени.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Соколов Л. Б. Основы синтеза полимеров методом поликонденсации М.: Химия, 1979. — 264 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.