Макромолекула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Макромоле́кула — велика молекула з великою молекулярною масою, але звичайно використання терміну обмежується полімерними молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери[1].

Ілюстрація поліпептидної макромолекули

Загальний опис[ред.ред. код]

Термін «макромолекула» часто використовується у молекулярій біології і біохімії. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або біополімери — білки, полісахариди і нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК). Ліпіди (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають пластмаси. Великі молекулярні структури, такі як кристали і метали, хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».

Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не ковалентними зв'язками. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).

Розрізняють: макромолекула атактична, макромолекула багатониткова, макромолекула гребіньчата, макромолекула драбинчата, макромолекула зірчаста, макромолекула ізотактична, макромолекула лінійна, макромолекула нерегулярна, макромолекула однониткова, макромолекула регулярна, макромолекула синдіотактична, спіромакромолекула, макромолекула стереоблочна, макромолекула стереорегулярна, макромолекула тактична.

  • Лінійна макромолекула - макромолекула, для структури якої в основному характерне багатократне повторення лінійних послідовностей ланок, що є похідними (уявними чи справжніми) молекул з низькою молекулярною масою.
  • Макромономерна молекула (англ. macromonomer molecule) - макромолекула, що має одну кінцеву групу такої будови, що дозволяє їй діяти як мономерній молекулі, вносячи лише одну мономерну ланку до ланцюга утвореної макромолекули.

Властивості[ред.ред. код]

  • Гнучкiсть макpомолекул — (англ. flexibility of macromolecules) — характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.

Моделі[ред.ред. код]

  • Бусинко-пружинкова модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв'язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
  • Бусинко-стрижнева модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв'язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.
  • Однониткова макромолекула - макромолекула, що складається з структурних ланок, з’єднаних таким чином, що сусідні структурні ланки приєднуються

одна до одної через два атоми, по одному на кожній ланці.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. IUPAC definitionLink

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.