Поліневрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полінейропатія
МКХ-10 G60-G64
МКХ-9 356.4

, 357.1 -357.7

MeSH D011115

Поліневри́т, поліневропа́тія — множинне ураження периферійних нервів. Спостерігається при інфекціях (грип, дифтерія), інтоксикаціях (алкогольні, свинцові та ін.), порушеннях обміну речовин (діабет), авітамінозах.

Поліневрити характеризуються болем, онемінням у кінцівках, слабкістю та гіпотонією м'язів дистальних відділів рук та ніг, порушенням чутливості на зразок "рукавичок" та "панчох".

Лікують в першу чергу основне захворювання. Застосовують вітаміни В1, В12, прозерин, дибазол, масаж, фізіотерапію, ЛФК.

Патогенез[ред.ред. код]

Полінейропатія виникає внаслідок пошкоджень мієліну та вражає рухальні та чутливі нервові волокна, а також рефлекторні шляхи спинного мозку.

Найчастіше вражаються малоберцові та інші нерви нижніх кінцівок та стоп. Відмічаються симетрично відвислі стопи, зміна чутливості шкіри та слабкість ніжних м'язів. Зрідка зустрічається поширення процесу у проксимальному напрямку з долученням нервів тулуба, верхніх кінцівок та задніх рогів спинного мозку.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Патологическая анатомия:Учебник. В 2 т. Т. 1. - М.:Медицина, 2000. - 528 с.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Полиневропатии (полиневриты). Причины. Симптомы. Диагностика. Лечение. - медицинский портал Eurolab.ua. (рос.)
  2. Неврит (нейропатія) і поліневрит (полінейропатія) - Медицина. Портал про Здоров'я.