Понціанські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Понціанські острови
італ. Isole Ponziane
Карта

Pontine Islands map ita.png

40/53/05/N/13/09/15/E

Площа 11,39 км²
Країна Італія
Населення 4066 чол. (2009)

Commons-logo.svg Понціанські острови у Вікісховищі

Понціанські острови — це група з шести островів у Тірренському морі, розташованих на південь від Риму і на північному заході від Неаполя. Острови не надто відомі як туристичний напрямок, тому що тільки два острови з архіпелагу, Понца і Вентотене, населені. Обидва острови, як і будь-яка частина Італії, володіють гарними портами і барвистими селами з прекрасними свіжими місцевими рибними ресторанами. До незайманої берегової лінії і до приголомшливих видів можна легко дістатися на поромі.

До Понціанських островів входять острова Понца (найбільший з них), Пальмарола, Дзанноне і Гаві на північному заході, а також Вентотене і Санто-Стефано на південному сході.

Історія[ред.ред. код]

Історія освоєння островів людиною налічує не одне тисячоліття. На островах знайдені артефакти епохи неоліту і бронзової доби. Острови використовувалися етрусками, які створили «Блакитний грот». Першим письмовою згадкою островів є перемога римлян над вольсками в 338 році до н. е.. Римською назвою островів було «Понтія» (лат. Pontia). Під час правління Октавіана Августа, населення островів збільшилася. Римляни використовували острова Понці і Вентотене для розведення риби. На Понце збереглися рибницькі комплекси Grotto di Pilato. На Вентотене збереглися чотири великі рибних басейни, розташованих у східній частині острова на південь від нинішньої гавані. Також на Вентотене (і в меншій мірі на Понце) існують залишки римських портових споруд. Також острова використовувалися для посилання неблагонадійних громадян.

Острови були покинуті в Середні століття через набіги сарацинів і піратів, хоча Понца, наприклад, згадується в «Декамерон» Бокаччо (шоста історія другого дня). У XVIII столітті Неаполітанське королівство знову колонізувало острова.

Під час режиму Муссоліні острова використовувалися як місце заслання.

Населення[ред.ред. код]

Понца і Вентотене мають жителів, малі острови — нежилі.

Посилання[ред.ред. код]