Поплітник коста-риканський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поплітник коста-риканський
Коста-риканський поплітник (Чіапас, Мексика)
Коста-риканський поплітник (Чіапас, Мексика)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід: Thryophilus
Вид: Поплітник коста-риканський
Thryophilus pleurostictus
(PL Sclater, 1860)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Thryothorus pleurostictus
Pheugopedius pleurostictus
Посилання
Вікісховище: Thryophilus pleurostictus
Віківиди: Thryophilus pleurostictus
ITIS: 915956
МСОП: 22711447
NCBI: 1236217

Поплі́тник коста-риканський[3] (Thryophilus pleurostictus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці

Опис[ред. | ред. код]

Коста-риканський поплітник
Коста-риканський поплітник

Довжина птаха становить 13,5-15 см, вага 14-23,8 г. Верхня частина голови і верхня частина тіла рудувато-коричневі, від дзьоба до очей ідуть чорнувато-коричневі смуги, над очима білуваті "брови", скроні чорні, сильно поцятковані білуватими плямками. Махові пера рудувато-коричневі, поцятковані вузькими чорними смугами і білими краями. стернові пера рудувато-коричневі, поцятековані чорними смугами. Нижня частина тіла сірувато-біла, на грудях з боків та на животі помітні чорні смуги, нижні покривні пера хвоста смугасті, чорно-білі. Очі темно-карі, дзьоб зверху темно-коричневий, знизу рожевуватий з синюватим відтінком, лапи світло-коричневі або рогово-коричневі. Виду не притаманний статевий диморфізм. у молодих птахів плями на обличчі відсутні, підборіддя і горло поцятковані коричневими плямками, нижня частина тіла тьмяно-коричнева, поцяткована бурими плямками, смуги на ній відсутні.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють сім підвидів:[4]

  • T. p. nisorius (Sclater, PL, 1870)[5] — південь центральної Мексики;
  • T. p. oaxacae (Brodkorb, 1942)[6] — південна Мексика (Герреро, Оахака);
  • T. p. acaciarum (Brodkorb, 1942) — південна Мексика (Чіапас);
  • T. p. oblitus (Van Rossem, 1934)[7][8] — від південно-східного Чіапаса до західного Сальвадора;
  • T. p. pleurostictus (Sclater, PL, 1860) — Гватемала;
  • T. p. lateralis Dickey & Van Rossem, 1927 — центральний і східний Сальвадор і північно-західний Гондурас;
  • T. p. ravus Ridgway, 1903[9] — Нікарагуа і північна Коста-Рика.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Коста-риканські поплітники мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа і Коста-Риці. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, а також в заболочених лісах в Сальвадорі та в мангрових заростях в Гондурасі і Коста-Риці. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, в Мексиці на висоті до 1750 м над рівнем моря, в Гондурасі на висоті до 1100 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті до 800 м над рівнем моря.

Коста-риканські поплітники живляться комахами, павуками та іншими безхребетними, яких шукають в підліску та на землі. Сезон розмноження в Мексиці триває з травня по серпень. Гніздо має форму колби з довгим трубкоподібним входом, направленим донизу під кутом 45°, робиться зі стебел і корінців, розміщується на акації Acacia collinsii, на висоті від 1 до 3 м над землею, часто поряд з гніздо ос або серед кропиви. Іноді коста-риканські поплітники використовують гнізда інших птахів, ниприклад, світлогорлих мухоїдів. В кладці від 2 до 5 білих, блакитнуватих або синіх яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Thryophilus pleurostictus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 14 липня 2022
  2. Philip Lutley Sclater in Obert Salvin, Philip Lutley Sclater: Contributions to the Ornithology of Guatemala. In: The Ibis. 2, S. 28–45 (biodiversitylibrary.org).
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 липня 2022.
  5. Philip Lutley Sclater: Description of a new Species of Mexican Wren. In: Proceedings of the Scientific Meetings of the Zoological Society of London for the Year 1870. S. 591–592 (biodiversitylibrary.org ; 1869).
  6. Pierce Brodkorb: A revisionary study of the wren Thryothorus pleurostictus. In: Occasional Papers of University of Michigan. Nr. 459, S. 1–20 (deepblue.lib.umich.edu).
  7. Adriaan Joseph van Rossem: Critical Notes on Middle American Birds. In: Bulletin of the Museum of Comparative Zoology at Harvard College. 77, S. 387–490 (online).
  8. Donald Ryder Dickey, Adriaan Joseph van Rossem: Seven new birds from Salvador. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 40, S. 1–7 (online).
  9. Robert Ridgway: Diagnoses of nine new forms of American Birds. In: Proceedings of The Biological Society of Washington. 16, S. 167–174 (biodiversitylibrary.org).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4