Портал:Нацистська Німеччина/Вибрані особи
Генріх Ерлер (нім. Heinrich Ehrler; нар. 14 вересня 1917, Обербалбах — пом. 4 квітня 1945, Штендаль) — німецький військовий льотчик-ас часів Третього Рейху, майор (1944) Люфтваффе. Один з найкращих за результативністю німецьких асів Другої світової війни, здійснив понад 400 бойових вильотів, в яких здобув 208 перемог у повітряних боях. Переважну більшість літаків противника він збив на Східному фронті й лише 9 — на Західному, в тому числі — вісім перемог здобув на реактивному винищувачі Me 262. Учасник Громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1943).
Військову службу у вермахті розпочав у 1935 році. Спочатку служив у артилерійського полку у Людвігсбурзі. Потім його перевели до зенітної артилерії Люфтваффе. У 1936—1937 роках перебував у відрядженні у складі зенітного загону легіону «Кондор», що діяв на території Іспанії та на боці націоналістів брав участь у громадянській війні.
На початок Другої світової війни в Європі служив у зенітній артилерії. У 1940 році пройшов льотну підготовку, а 1 січня 1941 року отримав перше офіцерське звання лейтенант. Служив у винищувальній авіації у 77-ій ескадри (JG 77) та 5-ій винищувальних ескадрах (JG 5).
Після загибелі лінкора «Тірпіц» Ерлер був виставлений головним винуватцем того, що сталося, постав перед військовим трибуналом, був відсторонений від командування і засуджений до трьох років і двох місяців тюремного ув'язнення. Пізніше його відновили у званні та на службі. Продовжив участь у бойових діях у 7-ій ескадрі (JG 7).
4 квітня 1945 року Ерлер загинув, здобувши свої останні перемоги — він збив два бомбардувальники противника і протаранив третій, коли в нього закінчилися боєприпаси.::::::::::::Докладніше