Поспєлов Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поспєлов Володимир Петрович
Поспєлов Володимир Петрович.jpg
Народився 10 (22) березня 1872(1872-03-22)
Богородицьк
Помер 1 лютого 1949(1949-02-01) (76 років)
Київ
Країна Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українці
Діяльність ентомолог
Alma mater Московський університет
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада директор інституту ентомології та фітопатології АН УРСР в 1946—1949 роках
Ступінь академік АН СРСР
Членство НАН України
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Володи́мир Петро́вич Поспє́лов (*10 (22) березня 1872(18720322), Богородицьк, Тульська губернія — † 1 лютого 1949, Київ) — український і російський ентомолог, академік АН УРСР (1939).

Життєпис[ред. | ред. код]

1896 року закінчив Московський університет, працював у Московському сільськогосподарському інституті.

У 1904—1913 роках — приват-доцент Київського університету.

Проягом 1912—1914 років — редактор першого в Російській імперії журналу по прикладній ентомології — «Ентомологічний вісник».

В 1913—1920 — професор Воронезького інституту.

У 1927—1930 — професор Саратовського університету.

В 1930—1940 роках — професор Ленінградського інституту, у 1944—1945 — Київського університету.

Одночасно в 1929—1940 роках керував лабораторією у Всесоюзному НДІ захисту рослин в Ленінграді.

Згодом певний час працював у Інституті зоології АН УРСР, на базі трьох лабораторій якого у 1946 році створено Інститут ентомології та фітопатології АН УРСР, директором якого став В. П. Поспєлов.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Праці В. П. Поспєлова присвячені загальній та експериментальній ентомології, зокрема захисту сільськогосподарських рослин від шкідників.

Є одним з ініціаторів організації в Росії місцевих закладів по захисту сільськогосподарських рослин, та створення в СРСР 1931 року карантинної служби рослин, організатор робіт по біологічних методах боротьби з шкідливими комахами. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Відкрив явище імагінальної діапаузи у комах (сплячка на стадії імаго).

Серед його робіт:

  • «Із спостережень над цукровим довгоносиком», 1904,
  • «Залежність розмноження цукрового довгоносика від культури цукрового буряка», 1905,
  • «Найновіші дані щодо питання про боротьбу з головнею», 1905,
  • «Гессенська муха (Cecidomyia destructor Say), її природні вороги та способи боротьби з нею», 1907, печатня С. П. Яковлева,
  • «Післяембріональний розвиток та імагінальна діапауза у лускокрилих», 1910,
  • «Довгоносик цукрового буряка (Cleonus punctiventris Germ.) та засоби боротьби з ним», 1913,
  • «Досліди штучного зараження озимої совки (Agrotis segetum Schiff.) її паразитами-наїзниками в Київській губернії», 1913,
  • «Внутрішньоклітинний симбіоз та його відношення до хвороб комах», 1929,
  • «Ентомологія», навчальний посібник для рослинницьких вузів, разом з професорами В. В. Редикорцевим, М. Я. Кузнецовим, А. В. Мартиновим, 1935,
  • «Інструкція щодо дослідження хвороб комах», разом з доктором А. А. Євлаховою, 1937,
  • «Тезиси до доповіді про безпліддя метеликів під дією підвищеної температури та недостатньої вологості», 1939,
  • «Мікробіологічна методика боротьби із сільськогосподарськими шкідниками», 1944.

Джерела[ред. | ред. код]