Потіївка (Радомишльський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Потіївка
Media-share-0-02-05-b81d9038d06d82e8dc4db7468ccca31a156de727dd10de284daf5c71c0a97cf6-Picture.jpg
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Радомишльський район
Громада Потіївська сільська громада
Код КОАТУУ 1825087801
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1603[1]
Населення 1777
Площа 3,264 км²
Густота населення 651,96 осіб/км²
Поштовий індекс 12225
Телефонний код +380 4132
Географічні дані
Географічні координати 50°37′11″ пн. ш. 28°57′52″ сх. д. / 50.61972° пн. ш. 28.96444° сх. д. / 50.61972; 28.96444Координати: 50°37′11″ пн. ш. 28°57′52″ сх. д. / 50.61972° пн. ш. 28.96444° сх. д. / 50.61972; 28.96444
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Місцева влада
Адреса ради 12225, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Потіївка, вул. Центральна, 31
Карта
Потіївка. Карта розташування: Україна
Потіївка
Потіївка
Потіївка. Карта розташування: Житомирська область
Потіївка
Потіївка

Потіївка у Вікісховищі?

Поті́ївка — село в Україні, центр Потіївської сільської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області.

Дата заснування села — 1603 рік.[2]

Історична довідка про Потіївку[ред. | ред. код]

Знак на в'їзд в село.

Час заснування і походження назви[ред. | ред. код]

Історик В. Кисиленко віднайшов польськомовний документ, де йшлося, що Потіївка була заснована з дозволу митрополита Іпатія Потія (огранізатора Берестейської унії) його підданим Петром Андрійовичем у 1603 році й була названа на його честь.[3]

Подальші події[ред. | ред. код]

Село з поч. XVII ст. було митрополичим маєтком, а в XVIII ст. Радомишль був осідком греко-католицьких митрополитів; Потіївка з церквою і приходом належала до Радомишльського ключа.

У документах XVII—XVIII ст. зустрічається дві назви — Вереміївка і Потіївка. З XIX ст. залишається назва Потіївка.

Потіївка на мапі Австрійського Генштабу, 1912 р.

Зі статистичного збірника Київського губернського правління 1900 р. в селі Потіївці було 215 дворів, 1098 жителів. Населення займалось землеробством, а крім того — виробництвом коліс на суму 250 крб. на рік. В селі була одна церква, одна церковно-приходська школа в якій один учитель навчав до 40 дітей заможних селян, один вітряк, один хлібний магазин. Був ще пожежний обоз з чотирьох бочок і чотирьох багрів. На південь від села було поселення Букачі або Стовпець, що пізніше увійшло до складу Потіївки.

Першу звістку про Лютневу революцію в селі поширив учитель місцевої школи, який відзначався вільнодумством. Навесні 1917 р. в селі з'явилися перші дезертири з фронту.

Потіївка на мапі Стрельбицького, 1917 р.

4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду у Потіївці зупинилась на ночівлю Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Група простояла у Потіївці до 6 листопада.

Пам'ятник героям, які загинули у роки Великої Вітчизняної Війни.

В 1924 р. в Потіївці було створено комнезам, який поставив питання про перерозподіл землі. Частина малоземельних селян одержали землю на західній околиці села і заснували там нову вулицю — Нова Громада. В кінці 1927 р. в Потіївці було створено комуну, в якій спочатку об'єдналось 18 господарств. Комунари одержали землю, усуспільнили все майно, побудували декілька господарських приміщень. Комуні було передано панський паровий млин в селі Рубанці (нині Малинського району), який давав їй значні прибутки. В 1929 р. в селі був організований колгосп ім. Чубаря, а в 1930 р. було утворено другий колгосп — «Червоноармієць», які в 1950 р. об'єдналися в один — колгосп ім. Леніна, з 1962 р. — «Шлях до комунізму», а з 1964 р. — «Прогрес». В 1924 р. в Потіївці була побудована початкова школа, яка в 1926 р. стала семирічкою, а з 1936 р. — середньою.

В 1922—1959 рр. Потіївка була районним центром. Тут діяла машинно-тракторна станція, яка була створена в 1931 р., цегельний завод, потужністю 3 млн шт. цегли в рік, будівництво якого було завершено в 1958 р., діяв млин, маслозавод, лікарня на 75 ліжок, сільгосптехніка, яка обслуговувала 9 колгоспів, кінотеатр, будинок культури, середня школа, школа-інтернат, комунгосп, поштове відділення та ін.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Гранітний пам'ятник-бюст Івану Федотовичу Бугайченку.

У селі народився академік НАН України, директор Інституту математики НАН України Анатолій Михайлович Самойленко.

У селі народився — український історик, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педуніверситету Леонід Володимирович Тимошенко. Рідному селу присвятив дві книги: «Потіївка та її околиці в XVI—XIX ст.» (Дрогобич, 2000) та «Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVII—XX ст.» (Дрогобич, 2005).

Надгробок на могилі Бугайченко Івана Федотовича у с. Потіївка.

У селі встановлено гранітний пам'ятник-бюст Герою Радянського Союзу Івану Федотовичу Бугайченку (був секретарем Потіївського підпільного райкому КП(б)У).

У Потіївці навчалася в інтернаті для дітей з багатодітних родин народна артистка України Ніна Митрофанівна Матвієнко

У Потіївці народився Надзвичайний і Повноважний Посол України Савченко Юрій Васильович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://potiivka-radomyshl.blogspot.com/2015/04/blog-post_25.html Нова дата заснування Потіївки
  2. http://potiivka-radomyshl.blogspot.com/2015/04/blog-post_25.html Нова дата заснування Потіївки
  3. http://potiivka-radomyshl.blogspot.com/2015/04/blog-post_25.html Нова дата заснування Потіївки

Джерела[ред. | ред. код]