Чорний Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Іванович Чорний
Чорний Сергій.jpeg
Народження 7 жовтня 1886(1886-10-07)
с. Костянтинівка Олександрійського повіту Херсонської губернії.
Смерть до 1955
Німеччина
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування командир 7-ї батареї Січових стрільців Армії УНР
Війни / битви

Сергій Іванович Чорний (* 7 жовтня 1886, с. Костянтинівка, Олександрійський район, Кіровоградська область — † до 1955) — полковник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у с. Костянтинівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Олександрійський район, Кіровоградська область). Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У 1918 р. — командир батареї Гайдамацького Коша Слобідської України. З лютого 1919 р. — командир 7-ї батареї Січових стрільців, яка входила до складу 1-го гарматного полку Січових стрільців Дієвої армії УНР.

Після розформування Корпусу Січових стрільців (6 грудня 1919 р.) з рештками 7-ї батареї приєднався до Дієвої армії УНР та брав участь у Першому Зимовому поході: командир артилерійського дивізіону Київської дивізії.

З червня 1920 р. — командир 10-го гарматного куреня 4-ї Київської дивізії Армії УНР. З 15 жовтня 1921 р. — помічник начальника Окремого загону полковника Палія-Сидорянського, що складався з 4-го Київського кінного полку та кадрів гарматної батареї. У складі Подільської повстанської групи брав участь у Другому Зимовому поході. Після поранення Палія-Сидорянського 1 листопада 1921 року в бою під Авратином був командиром групи.

У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі.

З 1945 р. — у Західній Німеччині, був одним із ініціаторів створення Спілки українських вояків.

Джерела[ред. | ред. код]