Чорний Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Іванович Чорний
Чорний Сергій.jpeg
Народження 7 жовтня 1886(1886-10-07)
с. Костянтинівка Олександрійського повіту Херсонської губернії.
Смерть до 1955
Німеччина
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування командир 7-ї батареї Січових стрільців Армії УНР
Війни / битви

Сергій Іванович Чорний (* 7 жовтня 1886, с. Костянтинівка, Олександрійський район, Кіровоградська область — † до 1955) — полковник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у с. Костянтинівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Олександрійський район, Кіровоградська область). Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У 1918 р. — командир батареї Гайдамацького Коша Слобідської України. З лютого 1919 р. — командир 7-ї батареї Січових стрільців, яка входила до складу 1-го гарматного полку Січових стрільців Дієвої армії УНР.

Після розформування Корпусу Січових стрільців (6 грудня 1919 р.) з рештками 7-ї батареї приєднався до Дієвої армії УНР та брав участь у Першому Зимовому поході: командир артилерійського дивізіону Київської дивізії.

З червня 1920 р. — командир 10-го гарматного куреня 4-ї Київської дивізії Армії УНР. З 15 жовтня 1921 р. — помічник начальника Окремого загону полковника Палія-Сидорянського, що складався з 4-го Київського кінного полку та кадрів гарматної батареї. У складі Подільської повстанської групи брав участь у Другому Зимовому поході. Після поранення Палія-Сидорянського 1 листопада 1921 року в бою під Авратином був командиром групи.

У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі.

З 1945 р. — у Західній Німеччині, був одним із ініціаторів створення Спілки українських вояків.

Джерела[ред. | ред. код]