Пояс (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пояс — довга смуга для підперізування одягу в стані. Може бути зроблений з різного матеріалу. Інші назви — пас, пасок, опасок.

Види[ред. | ред. код]

  • Крайка — застаріла назва жіночого пояса із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі
  • Ремінь — шкіряний пояс з пряжкою
  • Черес — старовинний широкий шкіряний пояс з кишенею усередині
  • Обі — традиційний японський пояс
  • Очку́р, закарп. гачник[1] — пояс або шнур для стягування штанів або шароварів, який просилюють через верхній підрубаний край (очкурню́)[2][3]
  • Камербанд — широкий пояс для носіння зі смокінгом
  • Пояс для панчіх — деталь нижньої жіночої білизни
  • Фасція — пояс католицьких священнослужителів
  • Файша — традиційний каталонський пояс

Спеціальні пояси[ред. | ред. код]

  • Рятувальний пояс — корковий, гумовий або поролоновий пристрій, який використовують при небезпеці втопитися, різновид рятувального жилета
  • Запобіжний пояс — спеціальний пристрій, який охороняє від падіння під час роботи на висоті.

У культурі[ред. | ред. код]

Мовні звороти[ред. | ред. код]

  • Брати за пояс ноги — дуже поспішати
  • Держати коло свого пояса — дуже пильнувати, доглядати
  • Затикати за пояс — брати верх, перевершувати
  • Затягати пояс тугіше — обмежувати себе в їжі; голодувати

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гачник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Очкур // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Очкурня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Пояс // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання[ред. | ред. код]