Поїсти, поспати, померти
«Поїсти, поспати, померти» | |
|---|---|
| Äta sova dö | |
_Gabriela_Pichler,_Johan_Lundborg,_Milan_Dragi%C5%A1i%C4%87._(Nedre)_China_%C3%85hlander,_Ru%C5%BEica_Pichler..jpg) Команда фільму на церемонії вручення кінопремії "Золотий жук" (21 січня 2013) | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Ґабріела Піхлер[sv] |
| Продюсер | Чайна Оландер[sv] Мартін Перссон[sv] |
| Сценарист | Ґабріела Піхлер[sv] |
| У головних ролях | Нерміна Лукач Мілан Драґішіч Джонатан Лампінен Петер Фельт Ружіца Піхлер |
| Оператор | Юхан Лундборг[sv] |
| Композитор | Andreas Svensson |
| Монтаж | Юхан Лундборг[sv] Ґабріела Піхлер[sv] |
| Художник | Сандра Вольтерсдорф |
| Кінокомпанія | Anagram Produktion AB |
| Дистриб'ютор | Triart Film AB |
| Тривалість | 104 хвилини |
| Мова | шведська боснійська |
| Країна |  Швеція |
| Рік | 2012 |
| Дата виходу | 5 жовтня 2012 |
| Кошторис | SEK 11 700 000[1] |
| IMDb | ID 2085002 |
«Поїсти, поспати, померти» (швед. Äta sova dö, англ. Eat Sleep Die) — шведський драматичний фільм, знятий Ґабріелою Піхлер[sv]. Альтернативна назва: «Їж, спи, помри»[1]. Стрічка є режисерським дебютом Ґабріели Піхлер[sv]. За жанром картина — артхаусна побутово-соціальна драма. Автор фокусується на безробітті, нестачі грошей, ксенофобії, імміграції. Нерміна Лукач отримала безліч нагород за головну роль у цьому фільмі[2].
Герої фільму — мусульманські емігранти: двадцятирічна Раша та її батько, які живуть в одному зі спальних районів регіону Сконе[2]. Вони були змушені залишити свою батьківщину на Балканах, де ситуація вкрай нестабільна, і в будь-який момент можна стати жертвою насильства на релігійному чи етнічному ґрунті. Родина намагається якось звести кінці з кінцями, задовольняючись будь-якою роботою і постійно животіючи в бідності[3]. Раша декілька років працювала фасувальницею на заводі, але раптово опиняється серед тих, хто потрапив під скорочення. Центр із працевлаштування «годує» їх обіцянками і вигадує безглузді заняття, які «допоможуть» у пошуку нової роботи. Незважаючи на проблеми зі здоров'ям, батько Раші змушений їхати на тимчасові заробітки до Норвегії[4].
- Нерміна Лукач — Раша
- Мілан Драґішіч — Батько Раші
- Джонатан Лампінен — Ніккі
- Петер Фельт — Петер
- Ружіца Піхлер — Розі
- Кінорежисери — Ґабріела Піхлер[sv]
- Сценаристи — Ґабріела Піхлер[sv]
- Кінопродюсери — Чайна Оландер[sv], Мартін Перссон[sv]
- Композитор — Andreas Svensson
- Оператор-постановник — Юхан Лундборг[sv]
- Кіномонтаж — Юхан Лундборг[sv], Ґабріела Піхлер[sv]
- Художник-костюмер — Сандра Вольтерсдорф
Стрічка отримала приз глядацьких симпатій на Тижні критики Венеційського МКФ-2012[5].
На 48-й церемонії вручення премії «Золотий жук» (Guldbaggegalan 2013[sv]) від Шведського інституту кінематографії фільм номінувався у п'яти категоріях. Продюсер стрічки Чайна Оландер[sv] здобула нагороду в номінації «Кращий фільм». Ґабріела Піхлер[sv] була нагороджена двома преміями за кращу режисуру і кращий сценарій, а Нерміна Лукач, виконавиця головної ролі, отримала нагороду як краща актриса.
Кінофільм «Поїсти, поспати, померти» був номінований у 2013 році на здобуття кінопремії Північної Ради. У цьому ж році стрічка стала претендентом від Швеції на здобуття премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою. Однак фільм не потрапив до списку номінантів 86-ї церемонії вручення премії «Оскар»[6].
Фільм увійшов до програми 43-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (секція «Скандинавська панорама»). Він демонструвався в останній день фестивалю 27 жовтня 2013 року в кінотеатрі «Жовтень»[7].
Рейтинг фільму на сайті IMDB: 6.50/10 (1 982 голосів).
- ↑ а б [Їж Спи Помри (2012) ((укр.)) . Процитовано 30 червня 2019 року.]
- ↑ а б [Вікторія Хоменко (17 жовтня 2013). Гід по "Молодості": 15 сюжетів, якими режисери уявляють цей світ ((укр.)) . theinsider.ua. Процитовано 30 червня 2019 року.]
- ↑ Фільм "Поїсти, поспати, померти". https://megogo.net/ (укр.) . Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Ешь Спи Умри. https://www.kinopoisk.ru/ (рос.) . Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Фільм «Поїсти, поспати, померти» ((укр.)) . kino-teatr.ua. Процитовано 30 червня 2019 року.
- ↑ Utmärkelser-Äta sova dö (2012) ((швед.)) . svenskfilmdatabas.se. Процитовано 30 червня 2019 року.
- ↑ МКФ Молодість. Програма на 27 жовтня. https://www.unian.ua (укр.) . 27 жовтня 2013. Процитовано 30 червня 2019.
- Äta sova dö на сайті IMDb (англ.)
- Äta sova dö на сайті Svenskfilmdatabas
- Офіційна сторінка фільму на Anagram
- Офіційна профіль фільму на Facebook
|
