Праве передсердя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Праве передсердя
Diagram of the human heart (cropped).svg
Фронтальний вигляд відкритого серця. Білі стрілки вказують нормальний поток крові.
Gray493.png
Внутрішній вигляд правої частини серця.
Латинська назва atrium dextrum
Анатомія Грея subject #138 528
Артерія права коронарна артерія
MeSH Right+Atrium

Праве передсердя (лат. atrium dextrum) — камера серця кубічної форми, яка внизу з'єднане з правим шлуночком через правий передсердно-шлуночковий отвір, в якому є клапан. Він дозволяє потрапити крові з передсердя в шлуночок і запобігає його потраплянню назад в передсердя. До переду передсердя утворює порожнистий відросток — праве вушко.

Його внутрішня порожнина має декілька підвищень, які утворені пучками гребінчастих м'язів. На зовнішній стінці вушка м'язи закінчуються, утворюючи невелике підвищення — межевий гребінь, якому на зовнішній поверхні серця відповідає межева борозна. Внутрішня стінка передсердя — міжпередсердна перегородка яка є гладкою. В її центрі є майже кругла заглибина діаметром до 2,5 см. — овальна ямка. Її край потовщений)особливо спереду і ззаду). Дно утворено двома листками ендокарта. В ембріона на цьому місці знаходиться отвір. Коли до моменту народження отвір не заростає, то після народження, коли дитина почне дихати, і запрацює мале коло кровообігу, то венозна і артеріальна кров почне змішуватись. Такі вроджені вади лікують хірургічно.

Ззаду в передсердя впадає зверху — верхня порожниста вена, знизу — нижня порожниста вена. Устя нижньої порожнистої вени обмежене перегородкою (складка перикарду товщиною до 1см). Ця перегородка в зародків направляє струмінь крові до овального отвору. Між устями порожнистих вен стінка п.п. випинається, утворюючи синус порожнистих вен. А на внутрішній поверхні між устями вен є підвищення — міжвенозний горбик. В задньонижню частину передсердя впадає вінцевий синус, який має невеличку перегородку.

Література[ред.ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.