Привид свободи
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
«Привид свободи» | |
|---|---|
| (фр. «Le fantôme de la liberté») | |
 | |
| Жанр |
комедія драма |
| Режисер | Луїс Бунюель |
| Продюсер |
Серж Зільберман Ульріх Пікард |
| Сценарист |
Луїс Бунюель Жан-Клод Карр'єр |
| У головних ролях |
Жан-Клод Бріалі Моніка Вітті Марі-Франс Пізьє Жан Рошфор Мілена Вукотіч Адріана Асті Мішель Пікколі Мішель Лонсдаль |
| Оператор | Едмон Рішар |
| Художник | П'єр Гюффруа |
| Кінокомпанія |
Euro International Film (EIA) Greenwich Film Productions |
| Дистриб'ютор | MOKÉPd |
| Тривалість | 103 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція Італія |
| Рік | 1974 |
| IMDb | ID 0071487 |
«Привид свободи» (фр. «Le fantôme de la liberté») — французько-італійський кінофільм режисера Луїса Бунюеля, що вийшов 11 вересня 1974 року.
Сюжет[ред. | ред. код]
Серія сюрреалістичних епізодів, на перший погляд, не пов'язаних між собою. Буржуазна пара розглядає поштові картки паризьких пам'яток і сприймає їх як порнографічні. Під час вечері при свічках гості сідають на унітази замість стільців: чоловіки спускають штани, жінки підіймають спідниці.
Маленька дівчинка зникає в школі, і її пошуки організовуються в її присутності і з її допомогою. Мішенню фільму стають святенництво, церква, армія. У світі Бунюеля все перевертається з ніг на голову, і між епізодами виникають картини репресій з вигуком за кадром «Геть свободу!».[1]
У ролях[ред. | ред. код]
| Жан-Клод Бріалі | ···· | мосьє Фуко |
| Моніка Вітті | ···· | мадам Фуко |
| Поль Франкер | ···· | господар готелю |
| Франсуа Местр | ···· | професор |
| Клод П'єплю | ···· | комісар |
| Марі-Франс Пізьє | ···· | мадам Кальметт |
| Жан Рошфор | ···· | мосьє Лежандр |
| Бернар Верлей | ···· | капітан |
| Мілена Вукотіч | ···· | медсестра |
| Адріана Асті | ···· | дама в чорному, сестра першого префекта поліції |
| Жюльєн Берто | ···· | перший префект поліції |
| Мішель Пікколі | ···· | другий префект поліції |
| Мішель Лонсдаль | ···· | модист |
| Паскаль Одре | ···· | мадам Лежандр |
| Анна-Марі Дешот | ···· | Едіт Розенблюм |
| Оран Демазі | ···· | мати першого префекта |
Знімальна група[ред. | ред. код]
| Режисер | ···· | Луїс Бунюель |
| Сценарій | ···· | Луїс Бунюель, Жан-Клод Карр'єр |
| Продюсер | ···· | Серж Зільберман, Ульріх Пікард |
| Оператор | ···· | Едмон Рішар |
| Художник | ···· | П'єр Гюффруа, Жаклін Гуйо, Франсуа Суне |
| Монтаж | ···· | Елен Племянноков |
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ «Призрак свободы». kinopoisk.ru. Процитовано 23 грудня 2016. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- '«Привид свободи»' на сайті IMDb (англ.)
- «Призрак свободы» на сайті KinoPoisk (рос.)
|
