Принцип найменшого руху ядер
Принцип найменшого руху ядер (рос. принцип наименьшего ядерного движения, англ. principle of least nuclear motion) — гіпотеза[1] про те, що для даних реактантів реакції, які відбуваються з найменшими змінами положень ядер, енергії активації будуть найнижчими. Інколи його формулюють як принцип найменших переміщень. Найчастіше математичне формулювання цього принципу ґрунтується на механічній моделі молекули, в якій допускається, що енергія структурної деформації при переході реактантів (r) у продукти (p) є пропорційною до суми квадратів змін положень ядер (q) в реактантах та продуктах:
- E = fi (qpi – qri)2,
де fi — силова стала. Таке рівняння добре описує потенціальну енергію малих коливань і тому буде виконуватись не для усіх реакцій, що і є причиною порушення цього принципу в багатьох реакціях.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- ↑ Hine J (1977). The principle of least nuclear motion. Advances in Physical Organic Chemistry. 15: 1—61. doi:10.1016/S0065-3160(08)60117-3.
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |