Пристрій для запису та відтворення думок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пристрій для запису та відтворення думок — термін, що відноситься до будь-якого пристрою, який здатен як безпосередньо записувати, так і відтворювати через нейрокомп'ютерний інтерфейс, думки, емоції, мрії чи інші психічні процеси суб'єкта. Поки в даний час лише зображується в науковій фантастиці. Ідея отримала великий науковий інтерес з моменту розробки перших пристроїв з підтримкою нейрокомп'ютерного інтерфейсу.

Термін онейрографія, що відноситься до запису снів, також є синонімом вищесказаного.

Зображення в мистецтві[ред. | ред. код]

Ця гіпотетична технологія є ключовим елементом у деяких ранніх коротких оповіданнях Вільяма Гібсона, включаючи його дебютний твір фрагменти Рози Голограми 1977 року, де такий пристрій називається ASP (Явне чуттєве сприйняття). У його трилогії "Sprawl" він називається Simstim (Simulation Stimulation) і описується як найпопулярніша форма розваг, еквівалентна поп-музиці XX століття. Тоді як більшість інших науково-фантастичних творів зображує сильно відредаговану документальну версію, що відтворює досвід людини, що записаний на такому пристрої. В творі Зимовий ринок описується пристрій, що здатен фіксувати мрії та уяви.

У ряді фільмів, таких як « Мозковий штурм» (1983), «Коли настане кінець світу» (1991), « Дивні дні» (1995), « Остання фантазія: Духи всередині» (2001), також зображується ця технологія та її наслідки.

Дослідження[ред. | ред. код]

У грудні 2008 р. Відділ когнітивної нейронауки Міжнародного науково-дослідного інституту телекомунікацій анонсував власне дослідження трансляції нейронних сигналів на зображення. [1] Крім того, доктор Моран Серф з UCLA опублікував статтю для Nature 2010 року, в якій стверджував, що він та інші колеги-дослідники намагаються дати змогу психологам розшифровувати думки за допомогою електронної візуалізації мозкової діяльності. [2] [3] Результати досліджень часто популяризуються як пристрій, що може записувати сни. Однак Моран Серф каже, що ніколи не висловлював цього твердження і сказав лише, що такий пристрій є теоретичною можливістю. [4]

Поточні обмеження[ред. | ред. код]

В даний час пристрої нейрокомп'ютерного інтерфейсу здатні переводити обмежену кількість нейронних сигналів у цифрові сигнали, більшість з яких використовується для моторно-орієнтованого управління приєднаними пристроями. Трансляція зображень, які сприймаються або створюються в мозку, ще не досягнуто повністю.

Дивись також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Celeste Biever (12 December 2008). 'Mind-reading' software could record your dreams. New Scientist. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 23 квітня 2020.
  2. Pallab Ghosh (27 жовтня 2010). Dream recording device 'possible' researcher claims. BBC News. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  3. Moran Cerf, Nikhil Thiruvengadam, Florian Mormann, Alexander Kraskov, Rodrigo Quian Quiroga, Christof Koch & Itzhak Fried (28 жовтня 2010). On-line, voluntary control of human temporal lobe neurons. Nature. 467 (7319): 1104—1108. doi:10.1038/nature09510. PMC 3010923. PMID 20981100.
  4. Moran Cerf (24 серпня 2012). The Moth Presents Moran Cerf: On Human (and) Nature. YouTube. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.