Дивні дні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дивні дні M:
Strange Days
Strangefilm.jpg
Жанр наукова фантастика
пост-кіберпанк
трилер
кримінал
драма
Режисер Кетрін Бігелоу
Продюсер Джеймс Камерон
Сценарист Джеймс Камерон
У головних
ролях
Ральф Файнс
Анджела Бассетт
Джульєт Льюїс
Том Сайзмор
Оператор Метью Леонетті
Композитор Грем Ревел
Кінокомпанія Lightstorm Entertainment
Дистриб'ютор 20th Century Fox
Тривалість 145 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Дата виходу 1995 р
Кошторис 42 млн. $
Касові збори 8 млн. $
IMDb ID 0114558

Дивні дні (англ. Strange Days) — американський гостросюжетний науково-фантастичний фільм, який знято в 1995 році режисером Кетрін Бігелоу.

Сюжет[ред.ред. код]

1999 рік. Величезною популярністю користується новий винахід, розроблений ФБР з метою стеження ,але воно потрапило на «чорний» ринок. Одягнувши на голову невелике пристосування з датчиками, можна записати відчуття і «пережити» їх через програвач, причому з абсолютною достовірністю. Можна прийняти душ в тілі 16-річної дівчини, можна. Хтось записує відчуття людей, що гинуть насильницькою смертю — знаходяться мисливці і таких гострих відчуттів. Ленні Неро, що торгує дискетами з записаними на них людськими відчуттями, веде своє власне розслідування вбивства знайомої дівчини, чия смерть теж була відображена на подібний пристрій. Допомагає йому в цій справі дуже крута кольорова дівиця.

У ролях[ред.ред. код]

Саундтрек[ред.ред. код]

  1. Skunk Anansie – "Selling Jesus"
  2. Lords of Acid – "The Real Thing"
  3. Tricky – "Overcome"
  4. Deep Forest – "Coral Lounge"
  5. Strange Fruit – "No White Clouds"
  6. Juliette Lewis – "Hardly Wait"
  7. Me Phi Me/Jeriko One – "Here We Come"
  8. Skunk Anansie – "Feed"
  9. Prong/Ray Manzarek – "Strange Days"
  10. Satchel – "Walk In Freedom"
  11. Kate Gibson – "Dance Me to the End of Love"
  12. Lori Carson/Graeme Revell – "Fall in the Light"
  13. Deep Forest feat. Peter Gabriel – "While the Earth Sleeps"

Нагороди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • При показі на американському каналі «Sci-Fi» 15 листопада 1998 року, фільм був урізаний на 29 хвилин.
  • При показі у Великій Британії, багато сцен насильства та сексу були вирізані, а на лазерному диску, навпаки, додано дві еротичні сцени.
  • Довжина змонтованої плівки цієї картини - 4067 метрів.
  • Джульєтт Льюїс, яка виконувала роль Фейт, співачку в стилі «панк-рок» і колишню подругу Ленні, всі свої вокальні номери написала сама і виконувала особисто.
  • Машина головного героя Ленні Неро - «Mercedes-Benz S500», запущеного в масове виробництво лише в 1997 році. А для картини фірма-виробник надала один з перших дослідних зразків.
  • Джеріко Уан в сцені його вбивства їхав на іноземному джипі - новенькому радянському УАЗику жовтого кольору.
  • Прізвище героя, що заробляє торгівлею спогадами, записаними на оптичні диски - Nero. Фірма Nero, найзнаменитішим продуктом якої став пакет програм по запису оптичних дисків, заснована в тому ж році, в якому відбулася прем'єра фільму.
  • Один з героїв фільму в інтерв'ю заявляє, що соціальні програми держави не працюють, але зате знімаються фільми про Титанік. Примітно, що Джеймс Кемерон, ще не закінчив зйомки «Титаніка» на момент прем'єри фільму, є одним зі сценаристів.


Посилання[ред.ред. код]