Дивні дні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дивні дні
Strange Days
Жанр наукова фантастика
пост-кіберпанк
трилер
кримінал
драма
Режисер Кетрін Бігелоу
Продюсер Джеймс Камерон
Сценарист Джеймс Камерон
У головних
ролях
Рейф Файнз
Анджела Бассетт
Джульєт Льюїс
Том Сайзмор
Оператор Метью Леонетті
Композитор Грем Ревел
Кінокомпанія Lightstorm Entertainment
Дистриб'ютор 20th Century Fox
Тривалість 145 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1995
Кошторис $42 млн
Касові збори $8 млн
IMDb ID 0114558

«Дивні дні» (англ. Strange Days) — американський гостросюжетний науково-фантастичний фільм, який зняла 1995 року режисерка Кетрін Бігелоу.

Сюжет[ред. | ред. код]

1999 рік. Надзвичайно популярним є новий винахід, розроблений ФБР з метою стеження, що потрапив на «чорний» ринок. Одягнувши на голову невелике пристосування з датчиками, можна записати відчуття і «пережити» їх через програвач, причому з абсолютною вірогідністю. Можна прийняти душ в тілі 16-річної дівчини. Хтось записує відчуття людей, що гинуть насильницькою смертю — знаходяться мисливці і таких гострих відчуттів.

Ленні Неро, що торгує дискетами з записаними на них людськими відчуттями, веде своє власне розслідування вбивства знайомої дівчини, чия смерть теж була записана на подібному пристрої. Допомагає йому в цій справі його подруга та партнер.

У ролях[ред. | ред. код]

Саундтрек[ред. | ред. код]

  1. Skunk Anansie — «Selling Jesus»
  2. Lords of Acid — «The Real Thing»
  3. Tricky — «Overcome»
  4. Deep Forest — «Coral Lounge»
  5. Strange Fruit — «No White Clouds»
  6. Juliette Lewis — «Hardly Wait»
  7. Me Phi Me/Jeriko One — «Here We Come»
  8. Skunk Anansie — «Feed»
  9. Prong/Ray Manzarek — «Strange Days»
  10. Satchel — «Walk In Freedom»
  11. Kate Gibson — «Dance Me to the End of Love»
  12. Lori Carson/Graeme Revell — «Fall in the Light»
  13. Deep Forest feat. Peter Gabriel — «While the Earth Sleeps»

Нагороди[ред. | ред. код]

Номінації[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • При показі на американському каналі Sci-Fi 15 листопада 1998 року фільм був урізаний на 29 хвилин.
  • При показі у Великій Британії багато сцен насильства та сексу були вирізані, а на лазерному диску, навпаки, додано дві еротичні сцени.
  • Довжина змонтованої плівки цієї картини — 4067 метрів.
  • Джульєтт Льюїс, яка виконувала роль Фейт, співачки в стилі панк-рок і колишньої подруги Ленні, всі свої вокальні номери написала сама і виконувала особисто.
  • Машина головного героя Ленні Неро — Mercedes-Benz S 500 запущена в масове виробництво лише в 1997 році. А для картини фірма-виробник надала один із перших дослідних зразків.
  • Джеріко Ван у сцені його вбивства їхав на іноземному «джипі» — новенькому радянському УАЗику жовтого кольору.
  • Прізвище героя, що заробляє торгівлею спогадами, записаними на оптичні диски — Неро. Компанія «Nero», найзнаменитішим продуктом якої став пакет програм запису оптичних дисків, заснована в тому ж році, в якому відбулася прем'єра фільму.
  • Один із героїв фільму в політичній промові уподібнює пропозиції соціальних програм пересуванню шезлонгів по палубі «Титаніка». Показово, що Джеймс Кемерон ще не закінчив знімання свого фільму «Титанік» на момент прем'єри «Дивних днів» та є одним зі сценаристів.

Посилання[ред. | ред. код]