Вільям Гібсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Гібсон
William Gibson
Вільям Гібсон, 2008
Вільям Гібсон, 2008
Дата народження 17 березня 1948(1948-03-17) (67 років)
Місце народження Конвей, Південна Кароліна, США
Національність американець
Мова творів англійська
Жанр кіберпанк, стімпанк, посткіберпанк
Премії

«Неб'юла», «Г'юґо», Премія Філіпа Кіндреда Діка

WilliamGibsonbooks.com

Commons-logo.svg Вільям Гібсон у Вікісховищі

Ві́льям Гі́бсон (англ. William Gibson 17 березня 1948) — канадський письменник-фантаст, засновник кіберпанку.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Конвей, штат Південна Кароліна. З 1968 року постійно проживає за межами США. З 1972 року мешкає в Ванкувері. Випускник університету британської Колумбії за фахом «філологія». Першою науковофантастичною публікацією стало оповідання «Осколки голографічної троянди» (1977).

Творчість[ред.ред. код]

У першій половині 1980-х років, крім інших оповідань, опублікував «Джонні-Мнемонік» (1981) і «Палаючий Хром» (1982), якими практично відкрили новий напрямок у фантастиці, який пізніше одержав назву «кіберпанк». 1984 року Гібсон видав роман «Нейромант», який став класичним твором в стилі «кіберпанк». Гібсон, не маючи на той момент практично ніякого досвіду роботи з комп'ютером, висунув і розробив ідеї кіберпростору і віртуальної реальності, що були технічно реалізовані через кілька років — причому пріоритет ідеї Гібсона визнавався всіма розробниками.

1986 року вийшов роман «Граф Нуль», а роман «Мона Ліза овердрайв» (1988) залучив мільйони читачів. Деякі твори Гібсона створені в співавторстві з Брюсом Стерлінгом.

При гострому сюжеті насичував твори описами ґаджетів. Пророкував, що центром постіндустріального суспільства стане Японія. Рушійною силою глобалізації бачив діяльність транснаціональних корпорацій. При цьому, світ майбутнього в описі Гібсона — не дуже приємне місце. Життя суспільства в ньому повністю підпорядковане інтересам ворогуючих корпорацій.

Проза Гібсона має яскраво виражений соціально-психологічний і соціально-філософський характер, він вважається одним з найкращих стилістів сучасної американської літератури.

Лауреат премій «Г'юґо», «Неб'юла» і нагороди імені Філіпа К. Діка (1985).

За його оповіданнями знято два фільми: «Джонні-Мнемонік» (1995) і «Готель „Нова Троянда“» (1998).

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • Трилогія «Кіберпростір» (Cyberspace Trilogy, 1984-1988)
  1. Нейромант (Neuromancer, 1984)
  2. Граф Нуль (Count Zero, 1986)
  3. Мона Ліза Овердрайв (Mona Lisa Overdrive, 1988)
  • Різницева машина (також «Машина різниць»; The Difference Engine, у співавторстві з Брюсом Стерлінгом, 1990)
  • Трилогія «Міст» (Bridge Trilogy, 1993-1999)
  1. Віртуальне світло (Virtual Light, 1993)
  2. Ідору (Idoru, 1996)
  3. Усі вечірки завтрашнього дня (All Tomorrow's Parties, 1999)
  • Розпізнавання образів (Pattern Recognition, 2003)

Оповідання[ред.ред. код]

  • Осколки голографічної троянди (Fragments of a Hologram Rose, 1977)
  • Континуум Гернсбека (The Gernsback Continuum, 1981)
  • Джонні-Мнемонік (Johnny Mnemonic, 1981) перекладено українською / екранізовано 1995
  • Hinterlands (1981)
  • Готель «Нова Троянда» (New Rose Hotel, 1981) / екранізовано 1998
  • The Belonging Kind (у співавторстві з Брюсом Стерлінгом, 1981)
  • Палаючий Хром (Burning Chrome, 1982)
  • Red Star, Winter Orbit (у співавторстві з Брюсом Стерлінгом, 1983)
  • Зимовий ринок (The Winter Market, 1985)
  • Dogfight (у співавторстві з Майклом Свонвіком, 1985)
  • Doing Television (1990)
  • Skinner's Room (1990)
  • Cyber-Claus (1991)
  • Thirteen Views of a Cardboard City (1997)
  • Hippy Hat Brain Parasite

П'єси[ред.ред. код]

  • The Miracle Worker — Створила диво (1959). Про Гелен Келлер, екранізовано 1962

Статті[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]